Пропозиції профспілок до проекту Державного бюджету України
на 2019 рік (Текст)
У сфері державних соціальних стандартів та гарантій
Передбачити у Державному бюджеті України на 2019 рік видатки на:
- Встановлення у 2019 році прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня – 4 361гривня, з 1 липня – 4 503 гривень, з 1 грудня – 4 645гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року – 3 242гривні, з 1 липня – 3 347 гривень, з 1 грудня – 3 452 гривні;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року – 3 958 гривень, з 1 липня – 4 087 гривень, з 1 грудня – 4 215 гривень;
працездатних осіб: з 1 січня 2019 року – 5 167 гривень, з 1 липня – 5 335 гривень, з 1 грудня – 5 503 гривні;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року – 2 840 гривень, з 1 липня – 2 932 гривні, з 1 грудня – 3 024 гривні.
Аргументація
Розмір прожиткового мінімуму має розраховуватися відповідно до законодавства –на основі наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних і демографічних груп населення, що затверджені постановою КМУ № 780 від 11.10.2016, згідно Методики визначення прожиткового мінімуму, що затверджена спільним наказом Мінсоцполітики, Мінекономіки та Держстату від 3 лютого 2017 року №178/147/31, відповідно до положень Конвенції МОП № 117 (п. 2 ст. 5) про основні цілі та норми соціальної політики, що ратифікована Україною 16.09.2015 року та з урахуванням індексу споживчих цін.
Слід зазначити, що набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, які затверджені постановою КМУ № 780 від 11.10.2016 та використовуються для визначення розмірів прожиткового мінімуму, не включають такі основні сімейні потреби населення, як забезпечення житлом, медичним обслуговуванням та освітою, як це передбачено ст. 5 Конвенції МОП про основні цілі та норми соціальної політики №117, що ратифікована Україною у 2015 році.
Затверджений на 2018 рік прожитковий мінімум занижено більш ніж удвічі в порівнянні з його фактичним розміром та об’єктивно не здатний задовольнити основні потреби людини в усіх соціально-демографічних групах на фізіологічному та соціальному рівнях. Відповідно, занижені і розмір мінімальної заробітної плати, тарифної ставки ЄТС, адресної допомоги тощо.
Запропоновані розміри прожиткового мінімуму розраховані у відповідності до законодавства та нормативно-правових актів, що регламентують принципи формування його величини. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб включає його фактичний розмір з урахуванням суми обов’язкових платежів, витрат на придбання або оренду житла, медичне обслуговування, освіту та прогнозного індексу споживчих цін. Розміри прожиткового мінімуму для інших груп населення розраховано з урахуванням їх фактичних розмірів та індексу споживчих цін.
- Встановлення у 2019 році мінімальної заробітної плати з 1 січня у розмірі
7 751 гривня, з 1 липня – 8 003 гривні, з 1 грудня – 8 255 гривень.
Аргументація
Конвенцією МОП № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються, передбачено встановлення мінімальної заробітної плати з урахуванням потреб працівників та їхніх сімей. Перелік потреб, необхідних для підтримання гідного рівня життя, визначено й статтею 25 Загальної декларації прав людини: кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров’я і добробуту її самої та її сім’ї.
Враховуючи:
– фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в цінах грудня 2017 року, який за розрахунками Мінсоцполітики склав 3189,31 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 3961,88 грн);
– результати офіційних статистичних спостережень щодо витрат домогосподарств України у 2017 році;
– опосередковану вартість спорудження житла в Україні у грудні 2017 року за даними Мінрегіону;
– прогнозний рівень індексу споживчих цін у 2018–2019 роках;
– коефіцієнт сімейної складової у розмірі 1,5,
мінімальна заробітна плата з урахуванням витрат на освіту, охорону здоров’я, забезпечення житлом, суми обов’язкових платежів має становити з 1 січня 2019 року
7 751 гривня, з 1 липня – 8 003 гривні, з 1 грудня – 8 255 гривень.
У сфері оплати праці
Передбачити у Державному бюджеті України на 2019 рік видатки на:
- Забезпечення в повному обсязі реалізації гарантій в оплаті праці, зокрема шляхом:
3.1. Встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду за Єдиною тарифною сіткою у розмірі більшому за розмір мінімальної заробітної плати для розрахунку розмірів посадових окладів за всіма тарифними розрядами ЄТСз відповідним зростанням фонду оплати праці;
3.2. Вдосконалення умов оплати праці працівників бюджетної сфери (зокрема, забезпечення справедливої диференціації між посадовими окладами працівників в окремих галузях бюджетної сфери залежно від рівня їх освіти та кваліфікації);
3.3. Фінансування у повному обсязі видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери з метою реалізації прав та гарантій на оплату праці, передбачених чинним законодавством України (в т.ч. галузевими законами);
Аргументація
Законом України «Про оплату праці» передбачено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 01.01.2018 на рівні 1762 грн, що більш ніж вдвічі менше за фактичний його розмір. Відтак, розмір базового тарифного розряду ЄТС з 01.01.2018 складає 47 % від мінімальної заробітної плати, а при прогнозованому підвищенні її до 4200 грн – 42%. У той же час, протягом року передбачено підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб – з 01.07.2018 – 1841 грн, а з 01.12.2018 – 1921 грн, однак розмір базового тарифного розряду ЄТС залишатиметься незмінним, що і надалі продовжить практику так званої «зрівнялівки» з оплати праці у бюджетній сфері.
3.4.Своєчасної виплати заробітної плати, а саме:
3.4.1. Забезпечення бюджетними видатками повернення зарплатних боргів працівникам підприємств, установ, організацій всіх форм власності, з урахуванням компенсаційнихвиплат відповідно до чинного законодавства (у т.ч. підприємств, що визнано банкрутами), які виникли внаслідок:
– несвоєчасногота неповного перерахування з державного бюджету коштів за роботи, виконані на замовлення держави, та субвенцій підприємствам, що надають послугипільговим категоріям населення;
– невчасного та неповного відшкодування ПДВ;
– недостатнього фінансування підприємств, установ, організацій, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів.
3.4.2. Погашення тривалої заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах державної форми власності та на тих підприємствах, де частка державної форми власності перевищує 50 %, зокрема:
– на державному підприємстві «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство» (ХДАВП), м. Харків;
Аргументація
ХДАВП – одне з провідних авіаційних підприємств України –об’єднання декількох заводів, які забезпечують повний цикл робіт із серійного виробництва, доопрацювання та технічного обслуговування в процесі експлуатації вироблених літаків. За роки серійного виробництва ХДАВП випустило понад 4 тис. літальних апаратів. Без державної підтримки за останні 5 років не випустило жодного літака. Заборгованість на ХДАВП триває з жовтня 2013 року. На 01.05.2018 заборгованість складає 174,8 млн грн, чисельність працюючих на підприємстві складає 2314 осіб.
– на державному підприємстві «Миколаївський суднобудівний завод» (колишній ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара»).
Аргументація
Починаючи з 2014 року нарощується заборгованість з виплати заробітної плати працівникам підприємства. Станом на 16.05.2018 її обсяг сягнув 67,9 млн грн. Трудовий колектив неодноразово звертався до Президента України, Прем’єр-міністра України, органів виконавчої влади всіх рівнів, але проблемні питання діяльності підприємства, зокрема щодо забезпечення замовленнями, проведення своєчасних розрахунків за виконану роботу, погашення існуючої заборгованості з виплати заробітної плати, не вирішуються.
У сфері соціального захисту
Передбачити у Державному бюджеті України на 2019 рік видатки на:
- Забезпеченняпоетапної відміни протягом 2019 року показника«рівень забезпечення прожиткового мінімуму» при визначенні права на надання і розмірів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, а також права на звільнення від плати за харчування дитини у дошкільних закладах.
Встановити рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення таким чином:
| з 01.01.2019 | з 01.04.2019 | з 01.06.2019 | з 01.09.2019 | |
| для працездатних осіб | 41% | 61% | 81% | 100% |
| для дітей | 90% | 95% | 100% | 100% |
Аргументація
Застосування «рівня забезпечення прожиткового мінімуму» при визначенні права на надання і розмірів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, а також права на звільнення від плати за харчування дитини у дошкільних закладах не відповідає Закону «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та статті 46 Конституції України, і тим самим протиправно обмежує розмір соціальної допомоги і звужує коло осіб, які потребують соціального захисту.
Враховуючи, що законодавчо встановлений прожитковий мінімум не відповідає реальним мінімальним потребам особи, його одночасне зменшення шляхом застосування показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму» призводить до занадто занижених розмірів всіх соціальних допомог, нарахування яких пов’язано з прожитковим мінімумом, і як наслідок, зводить нанівець ефективність існуючих механізмів соціального захисту громадян.
Згідно зі статтею 46 Конституції України соціальні виплати та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідні статті Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо максимального розміру державної соціальної допомоги для малозабезпеченої сім’ї (стаття 5) та Закону України «Про дошкільну освіту» щодо визначення права звільнення від оплати харчування дитини у державному чи комунальному закладі дошкільної освіти (стаття 5) цілком узгоджуються з вказаною конституційною нормою, проте не виконуються.Отже, з року в рік порушується конституційне право громадян на рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Занижені розміри соціальної державної допомоги є соціально несправедливими і не можуть виконувати функцію ефективного захисту від бідності.
5.Надання державної підтримки дитячим закладам оздоровлення і відпочинку та преференцій підприємствам, які є балансоутримувачами цих закладів.
Аргументація
Протягом останніх років спостерігається стійка тенденція погіршення стану здоров’я дітей. Висока вартість путівки робить неможливим її придбання для більшості батьків. Здешевлення вартості дитячої оздоровчої путівки сприятиме збільшенню кількості оздоровлених дітей.
6.Удосконалення пенсійної системи шляхом проведення подальшого осучаснення раніше призначених пенсій та забезпечення застосування єдиного показника середньої заробітної плати при призначенні та перерахунку пенсій, зростання коефіцієнта заміщення в солідарній системі (до 60%), відновлення пенсій за вислугу років для працівників освіти, охорони здоров’я та інших.
Аргументація
З 1 жовтня 2017 року проведено осучаснення раніше призначених пенсій, що частково вирішило проблему розриву в розмірах пенсій, призначених у різні роки, який останнім часом становив більше ніж 3 рази.
З метою забезпечення рівних умов визначення розмірів пенсій незалежно від часу виходу на пенсію та недопущення в подальшому виникнення розриву у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пропонується забезпечити їх систематичне підвищення із застосуванням показника середньої заробітної плати, який застосовуватиметься при призначенні пенсій, наприклад, починаючи з 2019–2020 років.
За останні роки значно знизився показник співвідношення розміру середньої пенсії до середньої заробітної плати в країні. Якщо у 2009 році цей показник становив 56,1%, то у 2017 році – менше 30%. Навіть після осучаснення пенсій з 01.10.2017 співвідношення середньої пенсії до середньої заробітної плати в країні складає 38%.
Законом України від 03.10.2017 №2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» без надання відповідних аргументацій було скасовано пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров’я, льотному складу та іншим (крім артистів). Тому пропонується при розробці законодавчих пропозицій із запровадження професійної пенсійної системи передбачити у цій системі також категорії працівників, яким до 1 жовтня 2017 року призначалися пенсії за вислугу років.
7.Проведення перерахунку (осучаснення) пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.
Аргументація
З 2008 по травень 2016 років не переглядався розмір посадового окладу державного службовця, що призвело до замороження пенсій відповідній категорії пенсіонерів.Останній перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, було проведено у 2008 році, і до цього часу їх розмір залишається без змін.
Зазначена ситуація призвела до прямого порушення норм Конституції України, зокрема статті 22 («Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані»), статті 58 («Закони та інші нормативно-правові активи не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи»).
- Забезпечення поступового підвищення мінімального розміру пенсії до рівня прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розрахованого на основі наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних і демографічних груп населення, що затверджені постановою КМУ № 780 від 11.10.2016, згідно Методики визначення прожиткового мінімуму, що затверджена спільним наказом Мінсоцполітики, Мінекономіки та Держстату від 3 лютого 2017 року №178/147/31 та з урахуванням індексу споживчих цін.
- Відновлення гарантії щодо дострокового виходу на пенсію за півтора року до досягнення пенсійного віку для окремих категорій безробітних, які втратили роботу у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці.
Аргументація
З 01.01.2015 скасовано законодавчу норму щодоможливості призначення дострокових пенсій особам, звільненим із роботи не більше ніж за півтора року через ліквідацію підприємства, організації, скорочення штату і за станом здоров’я (стаття 49 Закону України «Про зайнятість населення»).
Конституційний Суд України визнав неконституційною норму, яка скасувала можливість достроково вийти на пенсію тим, кого звільнили за півтора року до досягнення пенсійного віку. Відповідне рішення № 5-р/2018 було прийнято 22 травня 2018 року. Рішення Конституційного Суду є остаточним та не підлягає оскарженню.
- Створення недержавного пенсійного фонду працівників бюджетної сфери у формі корпоративного пенсійного фонду відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Аргументація
Нинішній рівень пенсійного забезпечення працівників бюджетної сфери є недостатнім, не враховує умов сьогодення, значущості їх професійної діяльності для суспільства. Тому пропонується створити умови для виплат додаткових пенсій працівникам бюджетних установ і закладів освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та культури. Це сприятиме підвищенню рівня пенсійного забезпечення працівників бюджетних установ, створить для зазначених працівників рівні можливості для формування додаткових пенсійних заощаджень поряд з працівниками, зайнятими на підприємствах різних форм власності, та дозволить побудувати систему накопичувального пенсійного забезпечення працівників бюджетних установ на основі апробованих у світовій практиці принципів та механізмів.
У сфері освіти і науки
Передбачити у Державному бюджеті України на 2019 рік видатки на:
- Сферу освіти відповідно до вимог статті 78 Закону України «Про освіту» в обсязі не менш ніж 7 % валового внутрішнього продукту України, та забезпечити:
11.1.Встановлення розміру посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії на рівні трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб із затвердженням Кабінетом Міністрів України Схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти з метою поступової реалізації статті 61 та частини шостої Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII;
11.2. Виплату стипендій для студентів та учнів на рівні, не нижчому від прожиткового мінімуму, відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та розширення кола осіб на призначення академічних стипендій не менш як двом третинам студентів (курсантів) кожного курсу денної форми навчання за державним замовленням, відповідно до рейтингу успішності;
Аргументація
Наприкінці 2016 року внесенням змін до Закону України «Про вищу освіту» скасовано положення про виплату академічних стипендій не менш як двом третинам студентів (курсантів) кожного курсу, що призвело до зменшення (у 2017 році – до 43%) частки отримувачів стипендій у загальній чисельності студентів, які навчаються за рахунок держбюджету. Рішенням Міністерства фінансів та Міністерства освіти погоджено зменшення їх рівня до 25% у 2018 році та до 15% –до 2020 року.
Урядовий механізм стипендіального забезпечення є недосконалим, зокрема: студенти з достатньо високим рівнем успішності (з однаковим рейтингом як і ті, хто отримав право на стипендію) залишаються без стипендії через обмеження коштів для її виплати.
Покращення стипендіального забезпечення та встановлення справедливої системи призначення стипендій створюватиме умови для надання переваги молоддю навчанню у вітчизняних ВНЗ та зменшення їх відтоку на навчання за кордон (а відтак і подальшого працевлаштування за кордоном), сприятиме вирішенню демографічної проблеми, яка є дуже гострою в Україні.
Крім того, вищезазначеними змінами до Закону України «Про вищу освіту» скасоване положення про мінімальну академічну та соціальну стипендію у розмірі не меншому за прожитковий мінімум. Разом з тим, відповідно до ст. 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», базовим державним соціальним стандартом в Україні є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти.
Встановлення стипендії у розмірі не нижче за прожитковий мінімум відповідатиме базовим положенням Конституції України про право на достатній рівень життя, що забезпечує свободу від бідності та є невід’ємним правом людини
(ст. 48 Конституції України: кожен громадянин України має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло); виконання норм Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні».
11.3.Розвиток мережі навчальних закладів відповідно до потреб громадян України, недопущення закриття закладів загальної середньої освіти, позашкільної та дошкільної освіти, особливо у сільській місцевості;
11.4.Надання пільгового державного кредитування на здобуття вищої освіти;
Аргументація
Порядок надання державних кредитів для здобуття вищої освіти затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року № 916.
В умовах низького рівня реальних доходів населення і збільшення вартості навчання за контрактною формою пільгове кредитування зробить доступним отримання вищої освіти для більшої кількості громадян з низьким рівнем доходів, що унеможливить дискримінацію за рівнем доходів.
11.5. Збільшення розміру адресної грошової допомоги випускникам вищих закладів освіти, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали угоду про роботу в закладах загальної, професійно-технічної освіти, забезпечення її надання молодим спеціалістам закладів дошкільної, позашкільної освіти та інших; а також виплату такої допомоги випускникам вищих закладів освіти за іншими напрямами і спеціальностями, які працевлаштовуються на роботу за направленням у сільську місцевість;
Аргументація
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 587 в початковій редакції було передбачено зазначену виплату широкому переліку випускників вищих навчальних закладів, які працевлаштовуються в сільську місцевість, що доцільно відновити. Сьогодні українське село відчуває значний дефіцит кваліфікованих кадрів. Виплата одноразової грошової допомоги стимулюватиме випускників працевлаштовуватись на роботу за направленням у сільську місцевість.
Це сприятиме підвищенню рівня доступу до послуг у сільській місцевості та їх якості, зокрема медичних, освітніх, соціальних послуг, а також соціального захисту молодих працівників на селі, зокрема, працівників закладів охорони здоров’я та освіти. Соціальний захист молодих спеціалістів слід розглядати як політику інвестування в людський капітал.
Молодь уникає працевлаштування у сільській місцевості, а нестача кваліфікованих спеціалістів призводить до занепаду загальнообов’язкової освіти та медичного забезпечення на селі, що стимулює постійний відтік населення у міста. Розширення соціально-економічних пільг молодим працівникам сприятиме зниженню кадрового дефіциту у цих сферах на селі.
11.6.Збільшення кількості бюджетних місць у вищих навчальних закладах для студентів, які навчаються на заочних відділеннях за спеціальностями з машинобудування та працюють на промислових підприємствах;
Аргументація
Промислові підприємства, зокрема авіаційні, потребують забезпечення спеціалістами машинобудівних спеціальностей, а навчальні заклади випускають обмежену їх кількість з денною формою навчання (8-10 спеціалістів), а на заочних відділеннях у вищих навчальних закладах обмежена кількість бюджетних місць. Нароботодавця перекладено весь тягар виплат за навчання необхідної кількості спеціалістів, які працюють на підприємстві.
Вивільнення коштів від навчання, дозволить направити їх на модернізацію виробничих потужностей, покращити умови праці, збільшити кошти та витрати на розвиток соціальної сфери та соціальний захист працівників.
11.7.Надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для професійно-технічних навчальних закладів на:
– здобуття повної середньої освіти у повному обсязі;
– модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази;
Аргументація
Згідно ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту, повна загальна середня освіта є обов’язковою, держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної освіти, в державних і комунальних навчальних закладах. Учні у системі ПТО отримують не тільки професію, а й здобувають середню освіту, тому ці заклади мають отримувати освітню субвенцію, таку саму, що спрямовується в загальноосвітню школу на кожну дитину.
Матеріально-технічна база закладів ПТО є вкрай застарілою, тривалий час не фінансувався капітальний та поточний ремонт, не оновлювалося технічне оснащення, що унеможливлювало запровадження в навчально-виробничому процесі сучасної техніки та технологій. Такий стан справ не дає змоги повною мірою виконувати покладені на ПТО завдання щодо реалізації державної політики. Передача навчальних закладів ПТО на місцевий рівень значно збільшила навантаження на місцеві бюджети, що не спроможні повною мірою утримувати ці заклади та покращити їх матеріально-технічний стан, особливо у зв’язку із значним зростанням цін на енергоносії та комунальні платежі.
Відповідно до частини 3 статті 142 Конституції України витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. Здійснення модернізації матеріально-технічної бази закладів ПТО створить сприятливі умови для підготовки на належному рівні конкурентоспроможних робітничих кадрів, які здатні задовільнити вимоги сучасного ринку праці.
11.8.Надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на підготовку робітничих кадрів та інших спеціалістів закладами професійно-технічної та передвищої освіти з внесенням відповідних змін до Бюджетного кодексу України;
11.9.Фінансування з державного бюджету підготовки кадрів у професійно-технічних навчальних закладах за професіями загальнодержавного значення, розширивши цей перелік за стратегічно важливими спеціальностями, зокрема з урахуванням потреб кадрового забезпечення реалізації цільових інфраструктурних, енергоефективних, інноваційних та інших проектів;
Аргументація
Участь держави у частковому фінансуванні закладів профтехосвіти дозволить забезпечити ринок праці кваліфікованими кадрами, здійснювати підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників, професійне навчання незайнятого населення, тим самим сприяти підвищенню перспективності української економіки для потенційних інвесторів в частині наявності кваліфікованих кадрів.
Відсутність в Україні ефективної системи прогнозування потреб у фахівцях на ринку праці, включаючи галузеві та регіональні аспекти, створює диспропорції під час підготовки фахівців тих чи інших професій, загострює ситуацію з молодіжною зайнятістю.
Визначивши заклади ПТО як такі, що обслуговують місцеві ринки праці, та значно скоротивши державне замовлення (лише за 19 професіями у 217 році та 25 – у 2018 році), держава усунулась від стратегічної ролі в цій важливій сфері освіти.
11.10.Фінансування компенсацій пільгового проїзду студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчальних закладів;
Аргументація
Пільговий проїзд має забезпечуватись відповідно до ст. 62 Закону України «Про вищу освіту», ст. 37 Закону України «Про професійно-технічну освіту», ст. 9 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні».
Підприємства міського автомобільного та електротранспорту відповідно до вимог абзацу другого статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пункту 5 статті 4 Закону України «Про міський електричний транспорт» вимушені надавати безоплатні транспортні послуги пільговим категоріям громадян.
Відповідно до частини 3 статті 142 Конституції України витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
11.11. Освітню субвенцію та додаткову дотацію для покриття поточних витрат загальноосвітніх навчальних закладів у обсягах, необхідних для своєчасної і в повному обсязі виплати заробітної плати педагогічним та іншим працівникам закладів загальної середньої освіти, а також створення належних умов для здобуття учнями якісної загальної середньої освіти, незалежно від місця їх проживання та кількості учнів у школах, без будь-яких обмежень.