Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту:

     «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

      Верховний Суд надав роз’яснення щодо продовження процесуальних строків під час дії карантину.

     На усій території України карантин установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року (постанови Кабінету Міністрів України від 11.03. 2020 р. № 211 і від 2.04.2020 р. № 255 та продовжено до 11 травня 2020 (постанова Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. № 291).

     Зазначені законодавчі зміни набули чинності з моменту опублікування Закону № 540-ІХ, тобто з 2 квітня 2020 року. Проте, ураховуючи що запропоновані зміни не встановлюють нових обов’язків, не скасовують і не звужують прав учасників судового процесу, не обмежують їх використання, вони мають зворотну силу.

     Законом № 540-ІХ визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються.

     Відповідно до статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, – встановлюються судом.

    Відповідно до статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

    Отже, суду слід розрізняти строки, тривалість яких наперед визначена законом, і строки, тривалість яких визначається судом з урахуванням обставин кожної конкретної справи та особливостей кожної конкретної процесуальної дії.

    Незважаючи на те, що в тексті Закону № 540-ІХ йдеться про продовження процесуальних строків, тобто строків, установлених учасникам справи для вчинення процесуальних дій, продовження стосується і деяких службових строків.

    Разом з тим, на відміну від процесуальних строків, продовження яких має абсолютний характер, службові строки продовжуються лише за умови, якщо вчинення процесуальної дії суддею (судом) залежить від вчинення або невчинення певних процесуальних дій учасниками справи. Іншими словами, внесені зміни не знімають із судді (суду) обов’язку вчинювати процесуальні дії та ухвалювати відповідні процесуальні рішення у строки, прямо передбачені нормами ЦПК України, якщо учасники справи належним чином виконали покладені на них обов’язки та реалізували надані їм права.

   До закінчення карантину суди не можуть розглядати справи, в яких «зобов’язаний» учасник не вчинив процесуальної дії, яка від нього очікується, або не реалізував надані йому процесуальні права.

     З метою дотримання прав учасників справи вбачається за доцільне в кожному судовому рішенні попереджати (роз’яснювати, оскільки нерідко учасник процесу може цього не знати) про продовження процесуальних строків, однак окреслювати певний орієнтовний строк, наприклад, зазначати таке: «протягом десяти днів з моменту отримання копії судового рішення, але не пізніше закінчення строку карантину». Разом з тим варто враховувати, що вчинення процесуальних дій після закінчення цього строку все рівно буде вважатися правомірним у контексті вищезазначеного закону.

     Отже, установлений у судовому рішення строк не може бути меншим, ніж строк дії карантину.

     У зв’язку з цим, оскільки відповідно до статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження продовжений до закінчення строку карантину, всі судові рішення судів першої інстанції, які були ухвалені під час дії карантину, набудуть чинності лише після його закінчення, тобто коли закінчиться строк на апеляційне оскарження.

    Виконавчі листи на виконання рішення суду можуть бути видані лише в разі набрання рішенням суду законної сили, крім судових рішень, які підлягають негайному виконанню.

   Згідно із Законом № 540-ІХ строк, на який продовжені процесуальні строки, визначений строком закінчення карантину, тобто моментом, коли Кабінет Міністрів України ухвалить офіційне рішення про його закінчення.