Пандемія COVID-19 ще далеко не скінчилася, проте кілька європейських країн обережно роблять перші кроки на шляху до припинення карантину.

Європейський союз намагається запропонувати концепцію для цих стратегій виходу, при цьому Європейська Комісія та Рада розробили спільну дорожню карту.

Європейський комітет профспілок освіти підтримує спробу скоординованого виходу з ізоляції. Однак, будь-яке повторне відкриття закладів не має загрожувати новими спалахами, і варто вживати заходів, погоджуючи їх з працівниками освіти та профспілками.

15 квітня 2020 року президенти Європейської Комісії та Європейської Ради оприлюднили Спільну європейську дорожню карту для зняття обмежувальних заходів через COVID-19. Цей документ визначає широкі рамки, яких країни-члени ЄС можуть дотримуватись під час розробки своїх стратегій виходу з ізоляції.

      Навчальні заклади та персонал серйозно постраждали від цієї кризи, і відновлення не буде простим процесом. Важливо знайти рішення, які захищатимуть якісну державну освіту і які будуть задовольняти учнів, викладачів та інших учасників освітнього процесу.

   Зважаючи на це, Європейський комітет профспілок освіти надіслав листа президенту Європейської Комісії Урсулі фон дер Ляєн, в якому запропонував програму, розроблену профспілками освіти щодо поступового завершення ізоляції та карантинних заходів.

      Було піднято 5 важливих питань, які варто враховувати в обговоренні щодо відновлення роботи систем освіти. 

• 1. Усі заходи, пов’язані з поступовим відновленням роботи дитячих садків, шкіл, професійно-технічних навчальних закладів та університетів, повинні здійснюватися на основі постійних консультацій з соціальними партнерами в галузі освіти всіх рівнів.
• 2. У випадку поступового відкриття навчальних закладів повинні бути здійснені відповідні та всеохоплюючі заходи з охорони та безпеки праці для працівників освіти, учнів та всього навчального середовища, а навчальним закладам мають бути виділені достатні ресурси для їх реалізації. Жодного поспішного рішення про відкриття освітніх установ не варто приймати без попередніх консультацій із соціальними партнерами на національному рівні.
• 3. Продовження заходів дистанційного навчання повинно включати оцінювання якості зв’язку та іншими технічними проблемам, з якими зіштовхуються вчителі під віддаленої роботи. Більше уваги варто приділити нерівному доступу до відповідного дистанційного навчально-методичного обладнання та труднощам, пов’язаним з організацією занять, які відбуваються не в традиційних умовах та їх впливом на якість освіти та навантаження педагогічних працівників.
• 4. У багатьох країнах традиційний навчальний рік був значно порушений, що мало негативні наслідки, серед іншого, й на навчальні програми, оцінювання та іспити в кінці року.
• 5. Потрібно завжди поважати права працівників освіти, наприклад, що стосується навантаження, робочого часу, оплати праці та пенсій. Зважаючи на серйозну нестачу вчителів, з якою багато європейських країн боролися ще до кризи, відновлення роботи навчальних закладів має довести наскільки важливим є професійний внесок педагогічних працівників під час та після цієї кризи, а також те, наскільки цінується співпраця професіоналів в сфері освіти та їх профспілок задля забезпечення якісних та безпечних робочих місць та збереження якісного персоналу у вчительській професії.

     Європейський комітет профспілок освіти очікує на відповідь від Європейської Комісії і закликає глав держав та міністрів освіти врахувати ці основні моменти у своїх планах щодо стратегії виходу з ізоляції.