Історія профспілки

ІСТОРІЯ ПЕРВИННОЇ ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРИКАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА В 1940 – 2015 РОКАХ

         1 березня 1940 року перед першими студентами відкрилися двері Станіславського учительського інституту. Юнаки і дівчата з Прикарпаття та інших областей України (в основному діти радянських військових, партійних та державних чиновників) почали навчання, мріючи здобути професію педагога. Серед студентів були й досвідчені вчителі, які отримали освіту за часів «буржуазної Польщі» і їм слід було «перекуватися». Завідувачами кафедри стало 14 викладачів зі Східної України (п’ятнадцятим був учитель Станиславівської української державної гімназії Василь Пашницький, розстріляний більшовиками у червні 1941 року).

      У першому ж місяці були створені в інституті партійна і комсомольська організації, куди ввійшли викладачі та діти «визволителів». Партійна організація складалася майже повністю з викладачів та адміністрації і була численніша від комсомольської, в якій всього налічувалось 7 осіб і це в молодіжній ідеологічній організації, яка повинна була діяти серед 300 студентів. Багато проблем виникало з налагодженням побуту та навчально-виховного процесу у новоствореному інституті – «кузні ідеологічних кадрів у бандерівському краї». Необхідна була масова організація, яка б об’єднала всіх студентів і викладачів у подоланні цих труднощів. І такою організацією стала профспілка.

     За словами тодішнього викладача української літератури Михайла Донченка, профспілкова організація в учительському інституті була створена ще у 1940 році, тобто з самого початку діяльності інституту. Були створені профкоми окремо для викладачів та працівників інституту і окремо для студентів. Організацією  роботи профспілки керувала партійна організація. З боку викладачів – Михайло Донченко, з боку студентів – Петро Майданський. Жодних документів про діяльність профспілки інституту в довоєнні роки не збереглося.

         З початком Другої світової війни діяльність інституту припинилася.

     Ще продовжували гриміти бої, а інститут вже відновив свою діяльність. Відновила, чи була наново створена і профспілкова організація інституту окремо для викладачів та працівників і окремо для студентів. До 1953 року жодних документів діяльності інститутської профспілки теж не збереглося. Не маючи власного приміщення та можливості зберігати в одному місці документацію, відсутність певного контролю за її веденням, часта зміна голів МК (голова мінявся кожного року), привели до її втрати.

Якщо судити з протоколів МК за 1954 рік, що зберігаються в обласному державному архіві (Р-1345, оп.3, спр.2, арк.1-14), місцевий комітет складався із 7 осіб. Збирався один раз у місяць і розглядав, в основному, організаційні питання. Ось вони:

Протокол №1 від 18.12.1953 р.

      1.Вибори голови МК (обрано викладача політекономії Бабашкіну   Клавдію Арсентіївну).

  1. Розподіл обов’язків між членами МК: виробничий сектор – Мартиненко; культмасовий – Нелюбова І.Ф.; побутовий – Чайківська К.О.; організаційно-масовий – Ткачук.

Протокол №2 від 10.01.1954 р.

  1. Справа виділення коштів на друкування оголошення в газеті «Прикарпатська правда».
  2. Затвердження коштів на господарські витрати.

Протокол №3 від 10.02.1954 р.

  1. Справа сплати членських внесків.
  2. Виділення туристичної путівки тов. Пономарьовій Т.М.
  3. Затвердження коштів на друкування оголошення з приводу смерті чоловіка зав. кафедри іноземних мов Вітте В.Е.

Протокол №4 від 25.02.1954р.

  1. Розгляд заяв.
  2. Справа організації вечора, присвяченого Міжнародному дню 8 березня.

    На наступних засіданнях розглядалися питання підготовки до святкування 1 Травня, виділення коштів на подарунки цілинникам,  підготовки до святкування 37-ої річниці Великого Жовтня та до річниці возз’єднання України з Росією, розподіл путівок у піонерські табори, про роботу профгрупоргів та про негідну поведінку деяких членів профспілки інституту (хуліганські вчинки викладача педагогіки Б.Куценка). Всього 12 протоколів.

     В кінці року на загальних зборах членів профспілки інституту було обрано новий склад МК та його голову, викладача математики, пізніше завідувача кафедри Юрченка Олексія Костянтиновича. Виробничий сектор очолила Смольська, побутовий – Кравченко, оздоровчий – Калугін. Секретарем обрана Мокан, скарбником – Калашніков. У цей час на обліку було 139 членів профспілки із 146 працівників інституту.

     У 1956 році головою МК обрано зав. кафедри фізичного виховання і спорту Прядченка Віталія Федоровича. Кількісний склад місцевого комітету складав у цей час 11 осіб. Функції МК значно розширюються та активізується його робота. На засіданнях заслуховуються питання роботи технічного персоналу в гуртожитках; обслуговування в їдальні; про художню самодіяльність; організації соціалістичного змагання між гуртожитками, роботи стінгазети тощо. МК організовуються культпоходи в театр та кіно, лекції на міжнародну та виховну тематику, вечори та концерти до державних свят, святкові бали («Ситцевий бал»). При МК створюється страхова рада. Значна увага приділяється вихованню дітей у сім’ях викладачів, для чого створюється відповідна комісія на чолі із зав. кафедри педагогіки Сухановою В.Ф.

     МК також займається розподілом городніх ділянок між працівниками інституту, підпискою на газети і журнали і навіть виділяє кошти викладачеві Рущенку для поїздки у Львів з метою вивчення досвіду роботи.

     23 листопада 1957 року МК організував урочистий вечір-проводи на пенсію доцента кафедри математики Сумневич, на який були запрошені вчителі шкіл та випускники інституту. Сумневич вручено цінні подарунки, куплені за кошти профспілки.

     У грудні 1957 року головою МК обрано викладача Ярмака Івана Івановича.  Місцевий комітет профспілки все більше починає виконувати ідеологічні функції. Організовується перевірка роботи гуртка лікнепу, політгуртків, ці питання заслуховуються на засіданнях МК. 14 січня 1958 року на засіданні МК обговорювалася заява директора інституту Кравця М.М. про звільнення з роботи старшого викладача Куриленка М.М. у зв’язку з його «анонімним» листом, із «нападами на партію і радянську дійсність» (Протокол №3 від 14 січня 1958 р. – Р-1345, оп.3, спр.5, арк.15). Всі члени МК в кількості 7 осіб виступили з осудом «антидержавного поступку викладача Куриленка» і постановили: “одностайно підтримати заяву директора інституту і просити його порушити питання перед Міністерством освіти УРСР про забезпечення Куриленка іншою роботою». Заступник голови МК Мазецький Г.П. повідомив, що на партійних зборах інституту Куриленко виключений із партії.

     Подібне питання розглядалось і на засіданні МК 27 квітня 1959 року, коли за такий же «злочин» засуджували викладача кафедри історії Ткачука А.Г. Однак його «проступок» кваліфікувався уже не як політичний, а як аморальний. У своїх підсумкових словах тодішній голова МК Мазецький Г.П. показав усю «незалежність» профспілки: «Заяву директора (інституту- Ю.У.) слід підтримати. Ми не можемо протиставляти партійним органам профспілкову організацію, адже всі члени МК – члени партії, які у свій час голосували за рішення, наслідком якого є заява директора до МК». В результаті всі члени МК підтримали партію та директора інституту і дали згоду на звільнення «ворожого елемента» Ткачука А.Г.

     В полі діяльності МК була і політична освіта працівників та викладачів інституту. У той час тут діяли три гуртки: лікнепу (ліквідації неписьменності), в якому було 5 чол., вивчення історії КПРС та поточної політики. Заняття проводились щосереди з 9.00 до 11.00 для працівників адміністрації та викладачів, а з 8.00 до 9.00 для технічного персоналу. Ефективність цих гуртків видно з виступу на засіданні МК  (Протокол  від 14 січня 1958 р.) Патлажана, який, наводячи приклад малоефективності цих занять, сказав: «Тов. Батій відвідує гурток вже другий рік, але ніякого поступу в нього не видно».

     На засіданнях МК періодично починають заслуховуватись питання підвищення ідейно-теоретичного рівня викладачів. Від них вимагають звітувати про праці класиків марксизму-ленінізму, які вони самостійно опрацювали та про їх плани в цьому напрямку на майбутнє. Часто викладачі, що заслуховувались з цього питання на засіданні МК і, звичайно, навіть не думали працювати над своїм «ідейним удосконаленням», змушені були викручуватись і часто потрапляли в незручне, а то й смішне становище.

     Одночасно місцевий комітет профспілки починає більше цікавитись навчально-виховним процесом студентів, якістю викладання предметів, моральним станом викладачів. Так, було прийнято проект про постійно діючі виробничі наради, заслуховувались питання про перевірку суспільно-корисної роботи студентів у школах міста, про стан виховання дітей у сім’ях викладачів, для чого створено комісію, яку очолила зав. кафедри педагогіки В.Ф.Суханова, організовано змагання між гуртожитками. Більше уваги приділяється побуту та культурному відпочинку викладачів, працівників та студентів. На засіданнях МК заслуховуються питання про роботу технічного персоналу в гуртожитках, організації виставок кращих стінгазет, обслуговування в їдальні, про художню самодіяльність в інституті, організацію вечорів, зустрічей, екскурсій та туристичних поїздок за межі області для переможців соціалістичних змагань, активістів профспілки. Місцевий комітет розглядає також питання наділення працівників інституту городніми ділянками, ставить на чергу для отримання квартир, розподіляє виділені квартири між працівниками. Одним із «важливих питань», що постійно були в центрі уваги МК – це підписка на газети і журнали. Всі викладачі без винятку повинні були виписувати журнал «Комуніст». А ось на інші періодичні видання були обмеження. Навіть партійної газети «Правда» на інститут припадало тільки 50 примірників. Дефіцитом були журнали «Работница» і «Здоровье».

     В цей час авторитет профспілки досягає свого апогею. Якщо сюди додати розподіл путівок у санаторії, будинки відпочинку, піонерські табори, туристичні поїздки, рекомендації для поїздок за кордон, значні кошти, якими в той час оперував МК, то зрозуміло, чому тоді профспілка інституту відігравала значну роль у житті навчального закладу. Не було жодного питання ідеологічного, навчально-виховного чи побутового характеру, яке не потрапило б у поле зору МК профспілки інституту. І це поле з року в рік розширювалося. Не дивно, що така діяльність не могла залишитись поза контролем КПРС. З кінця 50-их років на засіданнях МК постійно присутні члени парткому інституту, а голову місцевого комітету «обирають» тільки за його рекомендацією.

     У 1958 році головою МК обраний старший викладач зарубіжної літератури Григорій Петрович Мазецький. Профспілка стає все більш політизованою. На засіданнях МК обов’язково розглядаються рішення з’їздів та пленумів ЦК КПРС, «втілення їх в життя інституту», діяльність ідеологічних гуртків, політики, історії КПРС і політбесід. Збільшуються кошти на рахунку профспілки. На 1959 рік заплановано зібрати 18 тис. крб. профвнесків. З них на культурно-масову роботу витратити 6 тис. крб., на матеріальну допомогу – 3 600 крб., на господарські витрати – 800 крб., на спортивно-масову роботу – 400 крб.

     Спільно з ректоратом і парткомом розглядаються питання розподілу квартир і включення у списки на їх отримання. В коло питань, що розглядаються на засіданнях МК, включаються питання штатного розкладу викладачів та працівників інституту, скорочення посад.

     У 1959 році головою МК обрано кандидата історичних наук, доцента Василя Афанасійовича Духніча. Г.П. Мазецький стає його заступником.

    1960 рік є роком святкування 20-річчя інституту. Місцевий комітет профспілки бере активну участь в організації і проведенні святкових  заходів фінансами і особистою участю.

   В цей час в інституті налічується 177 працівників, всі є членами профспілки. Розширюється поле діяльності профкому в питаннях дубляжу парткомітету в ідеологічному контролі. На його засіданнях все частіше заслуховуються питання підвищення ідейно-теоретичного рівня окремих членів профспілки, питання наукової роботи, діяльності членів МК.

  Постійно в полі зору місцевого комітету профспілки є трудова дисципліна працівників. Згідно доповідних, що розглядалися на засіданнях МК протягом 1953-1960 рр., двом працівникам інституту за недобросовісне відношення до своїх трудових обов’язків та негідну поведінку винесено сувору догану із занесенням в особову справу, а одного за згодою профкому подано на звільнення з роботи. На засіданнях МК заслуховуються доповіді деканів факультетів про стан дисципліни викладачів. Профспілковий комітет виступає на захист інтересів членів профспілки. Так, на засіданні МК (Протокол №15 від 11 грудня 1958 р.) розглядалася заява викладача української літератури Лисенко Е.С. про незаконне переведення її на півставки  викладача на час її вагітності. Трудовій і конфліктній комісіям було доручено розглянути це питання і за результатами їх перевірки МК постановив просити директора інституту перевести Лисенко Е.С. на повну ставку (1-1345, оп. 3, спр.5, арк. 40).

       При МК діяла каса взаємодопомоги. У 1960 р. налічувала 85 тис. крб.

    Значна увага приділялася культурному відпочинку працівників та викладачів інституту. Організовуються культпоходи в кінотеатри, драмтеатр та філармонію, виїзди на природу. Протягом 1959-1960 рр. організовано п’ять вечорів відпочинку та святкових вечорів, 9 осіб отримали путівки в санаторії, 18 – у будинки відпочинку, 5 – туристичні путівки. Всі діти шкільного віку працівників і викладачів інституту, за бажанням, отримали путівки у піонерські табори.

    На засіданнях МК заслуховувались питання про зв’язки кафедр інституту зі школою, про підготовку до екзаменаційних сесій, про наукову роботу викладачів та діяльність профоргів. Протягом 1960 року трьом викладачам надано квартири.

     Наприкінці 1961 року головою МК обрано старшого викладача історії Ляшенка Всеволода Кириловича, заступником – Мокан В.П. У складі МК діяли сектори: виробничий – голова Войтко М.О., побутовий – Сьома О.П., політвиховання – Мельничук Я.С., культмасовий – Яросевич Л.М., оздоровчий – Мокан К.П. Секретарем обрано Мокан К.П., касиром – Полєка В.Т.

     У цей період, крім звичних питань ідейно-теоретичного рівня викладачів, покращення навчально-виховного процесу, трудової дисципліни, розподілу квартир, путівок та ін., розглядалася персональна справа лаборантки Марії Кардашенко. Справа настільки характерна для того часу, що ми наводимо повністю зміст її обговорення відповідно до протоколу №7 від 5 березня 1962 року.

     Присутні: тт. Ляшенко В.К, Мокан К.П., Яросевич Л.В., Орищак, Полєк В.Т., Сьома О.П., Войтко Н.О., Ткачук В.Л.

     Слухали: доповідну записку уповноваженої особи, яка здійснює підписку газет і журналів на 1962 рік тов. Мороз Л.В. про розтрату грошей, які зібрала для підписки газет і журналів тов. Кардашенко М.

     Виступили:

Кардашенко: «Гроші я собі не привласнила. На підписку зібрала серед членів кафедри музики і співів 27 крб. Викладач Тітов позичив 10 крб. і цю суму він мені досі не повернув».

Тов. Яросевич сказала, що добре знає лаборантку Кардашенко і може запевнити, що вона собі ці гроші не присвоїла. Маруся дуже легковажна, лінива, не працює над собою. Вона підвела членів кафедри і залишила їх без газет і журналів. Тов. Яросевич прикро і соромно за неї.

Тов. Сьома: «Справа не в грошах. Йдеться про моральну чистоту людини, про рівень свідомості. Всі знають якого значення партія надає пресі. МК  може навіть поставити питання про звільнення тов. Кардашенко з роботи. Але ще більше треба вимагати з тов. Тітова. Це ж викладач педінституту! Тов. Кардашенко треба суворо покарати”.

Тов. Ляшенко В.К.: «Ви ж працюєте в педагогічному інституті! У нас кожен лаборант – педагог, який повинен допомагати у вихованні студентів. Вам не можна довіряти. Необхідно покінчити з легковажністю!».

     Кардашенко просить вибачення і обіцяє, що більше такого вчинку не зробить.

     Ухвалили: винести тов. Кардашенко М. догану з попередженням. При повторенні подібних вчинків тов. Кардашенко звільнити з роботи (Р – 1345, оп.3, спр. 21, арк. 8-9).

       У жовтні 1962 року головою МК обрано кандидата історичних наук, доцента Мельничука Ярослава Степановича. Культмасовий сектор очолив Крих Ю.Д., виробничий – Крживицький П.Г., побутовий – Бурлей М.Г., ідейно-виховний – Бібік В.П. Секретарем обрано Охрончук В.І. У склад конфліктної комісії інституту від  МК ввійшов Кареїн М.А.

     У цьому ж році Міністерство освіти і Республіканський комітет профспілок присудили 3-є місце Івано-Франківському педагогічному інститутові за організацію роботи і відпочинку студентів та роботу в гуртожитках. Три премії по 100 крб. розподілено між працівниками інституту, організаторами цієї роботи.

     Незважаючи на те, що у списку черги на квартиру налічувалось 23 працівники інституту, причому 13 з них зовсім не мали квартир, у новостворений кооператив житлового будівництва ніхто з них не виявив бажання вступити.

     Оскільки в країні йшла підготовка до виборів до Верховної Ради УРСР, а значна кількість працівників інституту була залучена до агітаційної роботи, на засіданнях МК поряд з іншими питаннями заслуховувалась і робота серед агітаторів і населення.

     У грудні 1963 року головою МК повторно обрано доцента Духніча Василя Афанасійовича. Його заступником став доцент Мельничук Я.С.

     Авторитет місцевого комітету збільшується. В коло його обов’язків входить вже не тільки розгляд питань виробничого, житлово-побутового, культурно-масового та навчально-виховного процесу, але й наукової діяльності членів профспілки. Перед ним звітують викладачі інституту про свою наукову роботу, використання творчих відпусток.

     Так, на засіданні МК 25 вересня 1964 року (Протокол №13) доцент Войтко М.О. звітував про свою роботу над докторською дисертацією і використання своєї творчої відпустки. У 1966 році МК організував конкурс на кращу наукову роботу. Переможець (Патлажан Є. І.) був нагороджений безплатною путівкою в будинок відпочинку (за бажанням міг взяти грошову компенсацію). При МК створено науковий сектор. 26 жовтня 1967 року на засіданні місцевого комітету слухали питання наукової роботи кафедр інституту.

     В цей час в інституті діє 13 профгруп. У звітній доповіді голови МК відзначено хорошу роботу профоргів Ткачук В.Л., Скобелдіної, Петрунь, Конопки, Шаблінської, Кочубеєвої Л.С.

     У грудні 1964 року головою МК повторно обрано завідувача кафедри фізичної культури і спорту Прядченка Віталія Федоровича, заступником – Мазецького Г. П.

     У звіті за 1964-1965 рр. показано значну роботу, яку провів МК для покращення житлово-побутових умов працівників, їх оздоровлення та культурного відпочинку. За цей період шість працівників отримали нові квартири, а двоє покращили свої житлові умови. Забезпечено працівників на зиму овочами і фруктами. Три працівники отримали 30% путівки в санаторії та будинки відпочинку, шість – дотації на путівки. Видано 13 путівок у піонерські табори. Зимою у Ворохті діяв 3-денний оздоровчий табір, з працівниками організовано поїздки в ліс за грибами, підйом на Говерлу, екскурсія Закарпаттям, культпоходи в кіно, театр, на концерти. Організовано спартакіаду серед працівників, яка закінчилась пікніком на свіжому повітрі.

     Значну роль відіграв МК у підготовці та святкуванні 25-річчя інституту. Місцевий комітет, спільно з ректоратом і парткомом, представив до нагородження значком «Відмінник народної освіти» 5 працівників і 15 –  грамотами Міністерства народної освіти.

     Члени побутового сектора вивчали домашні умови дітей працівників, їх успішність у школі. До дітей, що погано вчилися, прикріплено викладачів інституту з відповідних предметів. МК допомагав коштами в оплаті відрядження делегатів на фестиваль у Прибалтиці, у придбанні костюмів на КВН. Місцевий комітет постійно стояв на захисті прав членів профспілки. Так відстояв перед ректоратом гардеробницю Осипову, яку збиралися звільнити за скороченням штату.

    У 1965 році у складі МК були такі комісії: житлово-побутова – голова Парасюк Н.Ф., оздоровча – Василишин С.С., спортивно-масова – Шараневич Л.М., культурно-масова – Михайліченко М.І, науково-виробнича – Лисенко Е.С., ідейно-виховна – Донченко М.Г., соціально-страхова – Липа О.Я., фінансова – Полєк В.Т. Заступник голови – Кареїн Г.О., секретар – Бутківська П.С. (Р – 1345, оп. 3, спр. 42, арк.1).

    Наступного року викладач математики Кареїн Григорій Олексійович був обраний головою місцевого комітету.

    У жовтні 1967 року головою МК обрано викладача Букавіна Степана Петровича, а в 1968 р. – викладача математики Дідика Василя Юрійовича. Останній окремий місцевий комітет профспілки для працівників і викладачів інституту складався з 12 осіб. Діяло 7 комісій. У цей час починають створюватись факультетські профбюро. Протягом 1969 року створені профбюро на фізико-математичному факультеті – голова Шаманов М.М., філологічному факультеті – голова Мазецький Г.П., технічних працівників та адмінперсоналу.

    У 1968-1969 рр. 3 працівники отримали нові квартири, 9 – путівки в санаторії, 8 – в будинки відпочинку, 29 путівок виділено у піонерські табори для дітей працівників інституту.

  До цього часу місцевий комітет профспілки не мав власного приміщення.

Студентський профком

    Навчальний процес у Станіславському вчительському інституті розпочався 1 березня 1940 року в недобудованому приміщенні колишньої торгівельної школи. З вересня 1939 року тут розміщена Педагогічна школа і певний час ці два навчальні заклади працювали разом. Приміщень не ставало, навчання розпочалось на півроку пізніше. Студенти повинні були надолужувати пропущене. Рівень знань мали неоднаковий. Серед студентів, по суті середнього навчального закладу, були й випускники «буржуазних» університетів, «націоналістичних» гімназій та учительських семінарій, дипломи яких радянська влада не признавала, були й діти радянських військовиків, державних та партійних чиновників. Тому, перш за все, створено комсомольську організацію, що налічувала 7 комсомольців, в основному зі складу викладачів та дітей «визволителів». Профорганізація студентів почала, мабуть, створюватися в кінці 1940 року, коли відбувся другий набір студентів на перший курс. Однак ця робота так і не була закінчена – почалася Друга світова війна.

     У післявоєнний період в аудиторії інституту повернулося всього 13 студентів другого курсу, 50 – прийнято на перший курс. Навчальний корпус на вул. Шевченка зруйновано, треба було його ремонтувати і добудовувати. Приїжджі студенти жили в недобудованому і неопалюваному приміщенні інституту. Після занять студенти працювали на відбудові навчального корпусу. У зв’язку з ремонтом навчальні аудиторії переносились в інші приміщення. Зрозуміло, що організація профспілкової роботи серед студентів затримувалась. Коли була створена, невідомо, жодних документів з тих часів не збереглося. Однак, зі слів колишніх викладачів та студентів інституту Донченка М.Г., Зуя І.М., Голянича М.Ю., Копчака С.І., Шаманова М.О., Чаплінського, Вербового В., Гаврилюка С.М. наприкінці 40-их років місцевий комітет профспілки студентів уже діяв і проводив значну роботу щодо покращення побуту студентів, залучення їх до суспільно-корисної роботи, організації гуртків, художньої самодіяльності, відпочинку.

     За словами колишнього студента фізмату, пізніше викладача інституту Миколи Шаманова, головою студентського профкому у 1949-1950 рр. був Антон Лучко, у 1950-1953 – Микола Шаманов, у 1954-1955 – Олексій Мірошніченко, у 1955-1957 – Толстих.

     В обласному архіві документація студентського профкому збереглася з 1957 року, коли головою обрано Холяву Б.М. У цей час при профкомі, у складі 14 членів профкому, працюють комісії секторів: побутового, культурно-масового, академічного, оздоровчого, спортивно-масового. Діють профбюро студентів фізико-математичного та історико-філологічного факультетів.

     Вже з першого протоколу засідання студентського МК від 27.Х1.1957 р., який зберігся, видно, що студентський профком працює вже давно і активно. На порядку денному цього засідання були винесені питання про підготовку до зимової сесії, успішність, дисципліну, випуск стінгазети, обслуговування в їдальні, стан в гуртожитках, культурний відпочинок студентів, екскурсії, культпоходи, матеріальне становище студентів, надання їм грошової допомоги. У 1957-1958 рр. було проведено 18 вечорів. Працювали студентські гуртки художньої самодіяльності: хоровий, танцювальний, духовий та струнний оркестри, драматичний та наукові гуртки. Ставилися питання про виселення студентів із гуртожитків у випадку порушення дисципліни та правил розпорядку. В кожному гуртожитку діяв студентський комітет (студком), який обирався з кращих студентів, що проживали в даному гуртожитку. Він стежив за поведінкою студентів у гуртожитку, виконанням норм розпорядку, чергуванням студентів, санітарним станом у кімнатах, контролював роботу коменданта гуртожитку. За всіма гуртожитками були закріплені члени студентського профкому. На основі доповідних голови студкому профком мав право студентів, що порушували правила співжиття, виселяти з гуртожитку. Так, у 1957 році за недотримання норм поведінки з гуртожитку виселено на чотири місяці студентку Бронштейн.

     Студентський профком розподіляє місця в гуртожитках, путівки в будинки відпочинку, нагороджує кращих активістів грамотами та матеріальними заохоченнями.

     Цікаво, що на засіданні профкому 25 грудня 1958 року зав. культурно-масовим сектором Саєнко у своєму виступі скаржилась, що комітет комсомолу зовсім не допомагає в роботі, а тільки вимагає концертів, а потім приписує їх собі.

     На цьому ж засіданні розглядалась особиста справа студента 5-го курсу фізико-математичного факультету Крикунова, якого міліція затримала у нетверезому стані. Профком підтримав рішення парторганізації фізмату про направлення Крикунова на один рік на виробництво. Тобто він був на один рік виключений з інституту.

     15 жовтня 1960 року на студентській профспілковій конференції обрано новий профком у складі 17 осіб. Того ж дня на його засіданні за рекомендацією секретаря парторганізації інституту головою студентського профкому обрано Петра Лосюка. При профкомі працювали сектори: політмасовий, побутовий, академічний, культмасовий, спортивний, діяли житлово-побутова та санітарно-гігієнічна комісії. На засіданнях профкому розглядались питання успішності на факультетах, медичного обслуговування студентів, роботи студкомів у гуртожитках, надання матеріальної допомоги, розподілу місць у гуртожитках та санаторно-курортних путівок. Періодично проводились рейдові перевірки гуртожитків та житлово-побутових умов студентів, що жили на приватних квартирах («на кутках»). Профком зобов’язав викладачів та профбюро факультетів регулярно відвідувати і надавати допомогу студентам, що живуть «на кутках». Бідним студентам надавалась матеріальна допомога. За 1961 рік 21 студентові надано допомогу в загальній сумі 200 крб.

     Студенти взяли активну участь у будівництві 4-го гуртожитку. Профком склав графік працівників на будівництві, який строго виконувався. Створено інститут громадських контролерів, які стежили за обслуговуванням в їдальні, санітарним станом в аудиторіях та гуртожитках, виконанням службових обов’язків комендантами гуртожитків, черговими, працівниками на будівництві і т.п.

     Велику увагу профком приділяв художній самодіяльності студентів, організації святкових вечорів, концертів, роботі гуртків: хорового, вокального, танцювального, струнного і духового оркестрів. Хоровий колектив інституту постійно займав призові місця на міських та обласних оглядах художньої самодіяльності. Активними організаторами й учасниками художньої самодіяльності були студенти В.Хрущ, О.Бодяк, Пласконь, Гах, Олексів, Кононенко, Ломачинська, Головко, Устич, Адамович, Бабій, Хімкович, Міхеєва, Пришляк, Алєксєєва, Лановий, Семків.

     За підсумками республіканського конкурсу на кращу організацію побуту, режиму праці і відпочинку студентів у 1961 році інститут зайняв 3-є місце. Кращим гуртожитком визнано гуртожиток №2 (голова студради М.Наняк). Кращих старост кімнат, профоргів і активістів-студентів нагороджено грамотами і грошовими преміями.

     Стало традицією щорічно проводити конкурси між гуртожитками і кімнатами на звання «гуртожиток (кімната) комуністичного побуту».

      У жовтні 1962 року головою студентського профкому обрано студента філологічного факультету Миколу Лесюка, сформовано новий профком у складі 11 осіб. На його засіданнях заслуховувались питання про роботу інституту громадських професій, розповсюдження книг серед студентів, організації змагання за передову академічну групу у навчанні, у суспільно-корисній роботі, про успішність студентів, проведення студентської науково-теоретичної конференції, роботу санітарних комісій у гуртожитках та на факультетах, змагання між гуртожитками, кімнатами і коридорами за чистоту, організації вечорів та святкових концертів, про дисципліну, ідейно-виховну роботу, культурно-побутове обслуговування. Профком вирішив, що студентам, які ухиляються від прибирання аудиторій та кімнат у гуртожитках на перший раз виносити попередження, наступного – на місяць виселяти з гуртожитку, а при повторенні – виселяти з гуртожитку зовсім.

     Так, 19 лютого 1963 року на засіданні профкому (Протокол № 10) за антисанітарний стан у кімнаті та грубе відношення до перевіряючих на один місяць із гуртожитку №3 виселили студенток О. Рибчак і С. Лаврук.

     Важливою ділянкою студентського профкому була участь в організації студентських будівельних загонів, що на початку 60-х років почали формуватися в інституті. У 1963 році такий загін сформовано для польових робіт у кримському радгоспі «Сімферопольський». Створено штаб трудового загону в складі 8 осіб: М. Пакіш – начальник штабу, Р. Галайчук – заступник начальника з ідейно-виховної роботи, В.Креховецький – редактор газети «Ентузіаст», М. Худик – член редколегії, З. Куравський – бригадир, В. Качкан – бригадир, М. Червак – бригадир, О. Левтюк – відповідальний за культурно-масову роботу.

     Профком зобов’язав штаб трудового загону старанно зафіксовувати всі моменти трудових буднів і відпочинку студентів та після повернення виготовити фотомонтаж (Протокол № 13 від 23.05.1963). Що й було пізніше виконано.

     У 1963 році профком видав 15 студентам путівки в будинки відпочинку (6 – безкоштовно), 8 – у санаторії (2 – безкоштовно, 3 – оплачені частково), 23 – у спортивно-оздоровчі табори в Одесі і Трускавці (3-безкоштовно, решта – з дотаціями). За активну роботу голові профкому історичного факультету М. Стойко та активістові М. Лазаровичу виділено безплатні туристичні путівки на турбазу «Лумшори» в Закарпатті та «По Дніпру».

     20 вересня 1963 року на екстренному розширеному засіданні студентського профкому та інститутського комітету комсомолу (Протокол № 16) слухали виконання студентами громадських доручень. У своєму виступі секретар комітету комсомолу сказав: «Міськом партії доручив нам виставити для участі у театралізованій виставі «Здравствуйте, зори» 110 студентів, з них 70 хлопців, 30 учасників танцювального гуртка і 10 дівчат. Для проведення вистави необхідно було провести декілька репетицій. На першу репетицію з’явилося дуже мало студентів, за що ми отримали серйозне попередження від партбюро інституту. Друга репетиція також була майже зірвана, не дивлячись на те, що всіх повідомили про час її проведення. Тому винних, тобто тих, які не з’явилися на репетицію, ми зараз строго покараємо».

    Заслухали 18 студентів. Ухвалили: за «неодноразове невиконання громадських доручень» одного студента з гуртожитку виселити зовсім, сім – терміном 1 місяць, трьох студентів – розглянути на засіданні комітету комсомолу, решті – винести строге попередження.

     Траплялися й курйозні випадки. Дві студентки педінституту для жарту, а чи з іншої причини, викликали до свого товариша-студента швидку допомогу. Після приїзду швидкої студент виявився абсолютно здоровим. Цей «жарт» дорого коштував «студенткам-жартівницям». Їх персональну справу заслухали на засіданні профкому (Протокол № 4 від 22 лютого 1965 р.). В рішенні профкому було сказано: «Зважаючи на те що студентки Р. та М. зрозуміли свою провину і пообіцяли подібне більше не повторювати, та звертаючи увагу на їх важкий матеріальний стан, вирішили:

  1. Винести догану із занесенням в облікову карточку.
  2. Оплатити виклик швидкої допомоги в касу швидкої допомоги.
  3. Повідомити батьків студенток про їх несерйозну поведінку.
  4. Звертаючи увагу на поганий матеріальний стан студенток, з гуртожитку їх не виселяти, але при найменшому порушенні дисципліни виключити з інституту.
  5. Обмежитися обговоренням на засіданні профкому, справу у товариський суд не передавати.
  6. Рішення профкому публічно оголосити».

       На ХIII загальноінститутській конференції у грудні 1964 року було обрано новий склад студентського профкому у складі 13 чол. на чолі з М.І.Ханасом.

    Протягом 1965-1969 рр. профком активно займався питаннями успішності та дисципліни студентів, організовував змагання між факультетами, академгрупами, гуртожитками та кімнатами, святкові вечори та концерти, допомагав матеріально бідним студентам. Активно працювали студентські профбюро на історико-філологічному, фізико-математичному та педагогіки і методики початкових класів факультетах. Профспілкових активістів нагороджували грамотами, путівками, грошовими преміями. Кращими активістами були: Н. Сандуляк, М. Стойко, Н. Незнаєва, М. Холява, В. Головатий, Л. Пікар, М. Федунишин, Л. Шараневич, Ф. Пасічняк.

     На початку 1970 року на загальноінститутських зборах обрано загальноінститутський об’єднаний профком у складі 17 членів. До нього ввійшли колишні окремі профкоми викладачів і працівників та студентів. Головою профкому обрано  викладача М. В. Кушнірука, заступником – студента М. П. Сусака. Демократичний об’єднаний профком отримав можливість активно брати участь у житті студентів відтоді, як студенти дістали можливість узгоджувати дії навчально-виховного, культурного, спортивного, оздоровчого та побутового характеру з викладацьким та адміністративним персоналом. З цього часу в роботі профкому постійно задіяні ректор або проректор інституту, члени парткому.

     При профкомі працювало 7 комісій і 5 факультетських профбюро. Виробничо-масову комісію з роботи серед викладачів і працівників інституту очолила М. М. Чумаченко. У її складі було 10 викладачів і працівників. Житлово-побутову комісію очолив – В. Т. Полєк (10 осіб, в т.ч. ректор інституту, проректор, секретар парткому, викладачі, працівники і один студент). Комісію з техніки безпеки та промсанітарії – В. П. Бібік (7 осіб – 3 викладачі, 4 студенти); спортивно-масову – Я. А. Валько (4 особи – 1 викладач, 3 студенти); оздоровчу – М. Л. Декмінська (3 особи – 2 викладачі, 1 студент); культурно-масову – М .В. Козоріс (9 осіб – 4 викладачі, 5 студентів); організаційно-масову серед студентів – П. Д. Сусак (5 студентів). За оформлення на пенсію відповідала С. С. Михайлів, за ідейно-виховну роботу серед студентів – П. Д. Левицький, за організаційно-масову роботу серед студентів і трудові загони – І. І. Мекетюк, за облік членів профкому – Б. Данків, за роботу в гуртожитках – В. С. Мельник, за академічну і наукову роботу серед студентів – О. Мазник, за роботу в їдальні – Д. Ф. Горбатюк, за культурно-масову роботу – О. Ковалишин.

     Головами об’єднаних профбюро на факультетах було обрано: філологічного – Г. П. Мазецького, фізико-математичного – А. В. Поліщук, музично-педагогічного – П. М. Чоловського, педагогічного – М. І. Мекетюк, історичного – М. Н. Рехтмана.

     Протягом 1970-1971 рр. на засіданнях об’єднаного профкому, що відбувалися раз у місяць, розглядалися питання роботи профбюро факультетів, їдальні, медпункту, господарської частини, комісій профкому, ідейно-виховної роботи в гуртожитках, підготовки до екзаменаційних сесій, навчально-виробничої дисципліни на факультетах, роботи заочного відділу, підготовки до свят, відпочинку викладачів, працівників та студентів інституту, підведення підсумків оглядів-конкурсів на кращий гуртожиток, кімнату і т.п.

     Постійно в полі зору профкому було забезпечення квартирами викладачів і працівників та гуртожитками студентів. Велика увага приділялася художній самодіяльності. У 1971 році було придбано електроорган за 950 крб., а на пошиття костюмів для інститутських ансамблів обком профспілки та інститутський профком виділили 8456 крб. Наступного року на костюми витрачено 3350 крб. Профком фінансував проведення зльоту студентів-відмінників, святкових вечорів в інституті, часткову оплату путівок у санаторії та будинки відпочинку, надавав матеріальну допомогу, преміював кращих працівників і студентів, переможців в оглядах-конкурсах на кращі гуртожитки і кімнати.

     З січня 1970 року почав працювати студентський клуб культури.

    У 1971 році за активну профспілкову роботу Почесною грамотою обкому профспілки працівників освіти нагороджено викладача М. Г. Донченка, студентів IV курсу історичного факультету П. Д. Сусака та IV курсу філологічного факультету М. І. Геника. У Книгу пошани інституту занесено студентів-ленінських стипендіатів С. Кузіну і С. Задорожного.

     Рішенням секретаріату ВЦСПС від 15 вересня 1971 року об’єднаному профкому Івано-Франківського педінституту надано права райкому. Звітно-виборні збори тепер повинні проводити один раз у два роки.

     Діяльність профкому охоплює всі ділянки роботи інституту: навчально-виховну, наукову і виробничу. Він допомагає в організації культурної та спортивно-масової роботи в інституті, відпочинку та оздоровлення викладачів, працівників і студентів, піклується про покращення їх побуту та матеріального становища. Кращих активістів профспілки нагороджено грамотами, грошовими преміями, туристичними путівками. Так, у січні 1972 року організовано дводенну поїздку для викладачів – профспілкових активістів у спортивно-оздоровчий  табір «Карпати», 20 активістів-викладачів та студентів – туристичну поїздку в Ленінград. 5 кращих студентів-членів гуртків наукової творчості нагороджено безплатними путівками в будинки відпочинку.

     На засіданнях профкому розглядаються  питання підготовки студентів до екзаменаційних сесій, причини отримання студентами незадовільних оцінок, «двієчників» заслуховують на профбюро, закріплюють їх за відмінниками. В кінці року організовується зліт відмінників інституту. Щороку проводиться огляд-конкурс на кращий факультет, академічну групу, гуртожиток, кімнату. Переможців нагороджують грамотами і грошовими преміями.

       В полі зору профкому знаходилась і наукова діяльність викладачів та студентів. На засіданнях постійно заслуховувалась діяльність кафедр інституту, окремих викладачів, студентських наукових гуртків. У 1973 році викладачі підготували і видали 3 монографії і 3 підручники. Якщо у 1972 році в гуртковій науковій роботі взяли участь 553 студенти і на ХХI студентській науковій конференції було представлено 101 доповідь, то в 1974 році до науково-дослідної роботи вже залучено 949 студентів і 202 виступили з доповідями і повідомленнями на студентській звітно-науковій конференції. 39 робіт відзначено грамотами ректорату.

     У 1974 році в інституті діяли такі колективи художньої самодіяльності: народний вокально-хоровий ансамбль «Верховинка», вокально-інструментальні ансамблі «Опришки», «Ровесник», вокальний ансамбль «Росинка», симфонічний і камерний оркестри. На філологічному факультеті  створено хор і вокальний ансамбль «Гуцулочка», на історико-педагогічному – чоловічий хор і театр мініатюр, на фізико-математичному – хор, танцювальний гурток, вокально-інструментальний ансамбль «Квант», на музично-педагогічному – хор, інструментальний квартет, чоловічий вокальний квартет «Легінь», ансамбль баяністів, на факультеті підготовки вчителів початкових класів –  жіночий хор, вокальний ансамбль. До участі в художній самодіяльності залучено понад 650 студентів. Протягом року організовано більш як 80 концертів, 45 тематичних вечорів, вечорів запитань і відповідей, бесід, диспутів, 25 концертів для військовослужбовців. Із творчим звітом виступила чоловіча хорова капела «Явір». У листопаді 1974 року ансамблі «Опришки», «Ровесник», «Росинка», «Усмішка» виступили на святковому концерті Центрального телебачення, а в грудні ц.р. ансамблі «Ровесник» та «Росинка» – на Українському та Центральному телебаченні в передачі «Народна творчість». При інституті створено оперну студію. У 1974 році поставлено 2 опери в концертному виконанні. З 16 по 22 жовтня в інституті проходив студентський фестиваль «Ми радянський народ», в якому взяли участь представники педвузів усіх радянських республік. Профком виділив для його проведення 500 крб.

     В інституті також діяли педагогічний клуб «Ватра», клуб «Салют», клуб цікавих зустрічей «Гаудеамус», клуб ім. Я. Галана, факультет громадських професій.

    Щороку профком брав участь в організації студентських трудових загонів. У 1974 році понад 500 студентів працювали у будівельних загонах «Прикарпаття-74», «Юність-74», «Буревісник-74», «Ватра-74», «Едельвейс-74» на новобудовах Тюменської області, полях Криму та Прикарпаття. Виконали робіт на 650 тис. крб.

    У 1971 році закінчено будівництво гуртожитку на 710 місць, в якому активну участь взяли студенти інституту, а в 1974 році відкрито санаторій-профілакторій «Здоров’я».

    Профком постійно піклується про стан здоров’я членів профспілки. Кожного року виділяються путівки в санаторії, будинки відпочинку, спортивно-оздоровчі табори для викладачів, працівників та студентів інституту безкоштовно або з частковою оплатою.

    У 1974 році 20 викладачів та працівників і 58 студентів мали змогу покращити своє здоров’я в санаторіях та будинках відпочинку, майже 180 студентів побувало у спортивно-оздоровчих таборах на березі Чорного моря та у Ворохті. У цьому ж році профком спільно зі студентським клубом організував 2-3-денні поїздки у Карпати, м. Львів, пам’ятними місцями Прикарпаття. На дієтичне харчування студентів виділено 1500 крб.

    У цей час профком приділяв увагу і спортивно-масовій роботі. Проводилися змагання з різних видів спорту між факультетами, між гуртожитками. Працювали різні спортивні секції, група здоров’я жінок. Щорічно відбувалась інститутська спартакіада з різних видів спорту. Кожного ранку в гуртожитках проводилися гігієнічні гімнастики. Профком вів активну роботу із залучення колективу інституту до здачі норм на значок ГПО.

    На початку 70-их років у гуртожитках інституту проживало 1100 студентів, що становило 90% іногородніх. Гуртожиткам профком приділяв особливу увагу. За роботу в них відповідав окремий член профкому. Регулярно проводились рейди-перевірки санітарного стану та дисципліни в гуртожитках, про що заслуховувалось на засіданнях профкому. Голови студрад кожного тижня інформували профком про ідейно-виховну роботу в гуртожитках.

    Постійно в полі зору профкому була робота господарських служб інституту, бібліотеки, їдальні, медпункту. Діяльність цих підрозділів заслуховувалась на засіданнях профкому, вівся контроль за виконанням його рішень. При профкомі створено групу громадських контролерів яка двічі на тиждень перевіряла роботу їдальні.

    У міру сил профком намагався надавати матеріальну допомогу тим членам профспілки, що її потребували. Щорічно для цього витрачалося 1000-1200 крб.

     На контролі профкому були виконання службових обов’язків, трудова дисципліна та поведінка членів профспілки. У 1972 році за несумлінне відношення до роботи, аморальну поведінку профком виніс суворе попередження одному працівникові, догану – 3 працівникам і 2 викладачам та просив ректорат дати згоду на звільнення з роботи 3 працівників інституту.

     На засіданні профкому від 1 грудня 1972 року (Протокол № 22) слухали персональну справу викладачів О. М. Горбатюк, Т. А. Басюк і Е. Е. Самодумської, які проводжали в Ізраїль із квітами свою колегу, колишнього викладача музпеду, і «одобрювали її поступок». Всі троє змушені були виступити з виправдовуваннями, засудити «антирадянський, зрадницький поступок» колеги і визнати свою помилку. У виступах члени профкому засудили їх «негідний вчинок»  і постановили: «За прояв політичної незрілості, що суперечить званню викладача радянського вузу, викладачам теоретико-інструментальної кафедри музично-педагогічного факультету Івано-Франківського педінституту ім В.Стефаника О. М. Горбатюк, Т.  А.  Басюк, Е.  Е. Самодумській оголосити догану із занесенням в особову справу. Обговорити їх поступок на профспілкових зборах викладачів музпеду». (Спр. 798).

     За активну профспілкову та іншу громадську роботу профком постійно нагороджував членів профспілки грамотами, путівками, цінними подарунками та грошовими преміями.

      У 1972 році грамотами обкому профспілки були нагороджені голова спортивно-масової комісії Я. А. Валько, голова профбюро філологічного факультету Г. П. Мазецький, голова студентського профбюро історичного факультету М. Романишин; путівками на Чорне море – голова профбюро педагогічного факультету Л. А. Хмельовська, голова оздоровчої комісії профкому Л. М. Демінська; організовано поїздку профактиву в Ленінград і Брест; 5 безкоштовних путівок у будинки відпочинку виділено для активістів студентських наукових гуртків та 18 путівок – у спортивно-оздоровчий табір Севастополя для кращих студентів-спортсменів.

    З нагоди Міжнародного жіночого дня 18 жінок-викладачів та працівників інституту нагороджено грамотами ректорату, парткому і профкому інституту, 25 працівників та студенток – цінними подарунками, 29 – грошовими преміями.

     Грамотами обкому профспілки працівників освіти, ректорату, парткому та профкому інституту, занесенням на Дошку пошани інституту, туристичними путівками, цінними подарунками та грошовими преміями нагороджено переможців щорічного огляду-конкурсу на звання кращих факультету, академгрупи, гуртожитку, кімнати, колективу художньої самодіяльності, спортивної команди, наукового студентського гуртка.

     З 1972 року звітно-виборні збори профорганізації відбуваються один раз у два роки. З 1971 по 1981 роки головою профкому був викладач М. В. Кушнірук. За цей час cклад профкому повністю змінився, зросла його кількість (у 1974 році на ХХ профспілковій звітно-виборній конференції обрано профком у складі 23 особи). Для вирішення термінових питань із членів профкому обрано президію у складі 9 осіб. У 1975 році її кількість зростає до 15 осіб: голова – М. В. Кушнірук, заступник голови – М. Г. Стельмахович. Члени президії: І. П. Мамонова, Т. В. Вільшук, В. Т. Полєк, В. В. Долинний, Ф. П. Рошкевич, С. І. Волошин, В. І. Крайняк, М. І. Ступар, А. І. Шимоняк, З. В. Роп’яник, Л. В. Бойчук, Л. І. Петрів. Секретар – В.І. Крайник.

     У 70-80-х роках минулого століття майже всі питання на засіданнях профкому розглядалися у світлі рішень з’їздів і пленумів КПРС. У соціалістичних зобов’язаннях, прийнятих на 1975 рік, основна увага зверталася на ідеологічну роботу: щомісячні ленінські читання, діяльність лекторію «Рішення ХХ1У з’їзду КПРС і ХХ1У з’їзду КПУ – в життя», зобов’язання викладачам інституту прочитати не менше 2500 лекцій для трудящих із роз’ясненням рішень партз’їздів, виїзд агітбригад у віддалені села і т. п.

     У 1975 році на соцзмагання викликано Дрогобицький педагогічний інститут ім. І. Франка.

    19 лютого 1974 в інституті відбулася виробнича нарада з порядком денним: “Про трудову дисципліну членів колективу у світлі  «Звернення до партії, до народу» на грудневому пленумі ЦК КПРС у 1974 році”. 13 лютого 1975 року відбувся пленум профорганізації інституту з питання «Завдання профорганізації у світлі рішень грудневого пленуму ЦК КПРС 1974 року». Кожної п’ятниці проводилися обов’язкові політзаняття для всіх студентів, кожної середи – ідейно-виховні заходи: лекції, зустрічі з ветеранами партії та Великої Вітчизняної війни, бесіди, круглі столи.

       На засіданнях профкому розглядаються питання підготовки до екзаменаційних сесій, діяльності профбюро факультетів, роботи комісій профкому, студентських комітетів гуртожитків та комендантів цих гуртожитків, спортклубу (у 1975 році на спортивно-масову роботу клубу виділено 2450 крб.), студентського клубу, оздоровлення членів профспілки, їх побутових умов і медичного обслуговування, покращення громадського харчування в їдальні, організації праці викладачів, роботи господарської частини, бібліотеки, формування студентських будівельних загонів, ставлення на чергу та розподіл квартир викладачам, поселення студентів у гуртожитках, видача путівок, підведення підсумків соціалістичних змагань, нагородження переможців та активістів.

     У своїй роботі профком спирався на профспілковий актив, який діяв у підрозділах інституту, особливо голів – профбюро факультетів та студрад гуртожитків.

     У 1974-1976 рр. профбюро інституту очолювали:

Мізін М. А. – голова профбюро викладачів фізмату, Галій Т. В. –  студентів фізмату;

Зварун В. І. –  викладачів музпеду, Ворощук М.В. – студентів музпеду;

Сілецький В. І. – викладачів істфаку, Мандрик Я.І. – студентів істфаку;

Городівський В. В. – викладачів педфаку, Мочернюк О. І – студентів педфаку;

Мельничук А. Ф. – викладачів філфаку, Федишин М.В. – студентів філфаку;

Пронін М. К. – господарської частини.

Головами студентських рад у гуртожитках були:

Тяско В. В. – голова студради гуртожитку № 2, Янків В. В. – № 3, Ковальчук Г. І.– № 4.

     За підсумками Всесоюзного конкурсу на кращу організацію умов праці, побуту і відпочинку студентів у 1974 році серед педвузів СРСР Івано-Франківський педінститут ім. В.Стефаника зайняв 2-ге місце. ЦК профспілки працівників освіти, вищої школи та наукових установ виділив премії в сумі 1500 крб. для нагородження профактиву та 2500 крб. для придбання культінвентаря.

     У жовтні 1976 року на XXI звітно-виборній профспілковій конференції підведено підсумки роботи профкому за 1974-1976 рр. Подано аналіз академічної і наукової роботи викладачів та студентів, ідейно-виховної, громадсько-корисної, культурно-масової роботи, покращення житлово-побутових умов.

     У цей час в інституті навчалося 2345 студентів, з них 1070 проживало в гуртожитках. Із 250 викладачів 7 мали наукові ступені докторів наук, професорів, 106 – кандидатів наук, доцентів. Успішність студентів за літню екзаменаційну сесію становила 97,3%. 86% студентів взяли участь у VI Всесоюзному конкурсі студентських наукових робіт, 56 робіт надіслано на Республіканський конкурс, 16 студентів взяли участь у виконанні господарсько-договірних робіт і виконали їх на суму 2 тис. крб., 13 студентів у співавторстві з викладачами опублікували наукові праці. Понад 600 студентів вели виховну роботу з важкопроблемними дітьми, понад 700 студентів були дружинниками. В цей час профком займався також організацією громадсько-корисної роботи студентів. У 3-му трудовому семестрі 12 трудових загонів (понад 500 студентів) освоїли більше як 900 тис. капіталовкладень. Кожного року студенти працювали на будівництві нового гуртожитку інституту на 900 місць, у колгоспах Городенківського району, на прибиранні міського парку, суботниках.

     Профком проводив значну культурно-масову роботу. Активно діяли народний вокально-хореографічний ансамбль «Верховинка» (керівник В. О. Їжак, балетмейстр Б. В. Стасько), вокально-інструментальні ансамблі «Росинка (керівник Х. О. Железняк). «Гуцулочка» (керівник Г. Ф. Кушнірук), «Опришки» (керівник Б. Данилишин), хор викладачів «Явір» (керівник В. О. Їжак), «Легінь», симфонічний і духовий оркестри та ін. У цей період у художній самодіяльності інституту брали участь понад 700 студентів, викладачів та працівників. У 1976 році проведено 96 концертів, ансамбль «Опришки» зайняв 1 місце на конкурсі молодіжної пісні у м. Миколаєві.

     Профком та профбюро факультетів організовували культпоходи в драмтеатр та кінотеатри міста, поїзки у Львів, Ленінград, Москву. Проводилися вечори, зустрічі з ветеранами війни і праці, бесіди за круглим столом.

     Значну увагу профком приділяв житлово-побутовим умовам студентів, викладачів та працівників, піклуванню про їх здоров’я.

    Із загальної кількості 2345 студентів 1070 іногородніх забезпечено проживанням у гуртожитках. Студентські ради очолювали у цей час у гуртожитку № 2 – Михайло Чернецький, у гуртожитку № 3 – Ніна Цирук, у гуртожитку № 4 – Володимир Ступінський.

     З 1968 по 1976 роки інститут отримав 7 квартир, які були розподілені між викладачами та працівниками, що стояли на черзі. 12 викладачів вступили в кооператив.

    У 1975 році профком видав майже тисячу путівок, включаючи санаторій-профілакторій «Здоров’я», в т. ч. 19 – у санаторії, 28 – у будинки відпочинку, 50 – туристичних.

     Коли у 1970 році на матеріальну допомогу було виділено 1 тис. крб., то у 1976 – 2500 крб. 2 тис. крб.  виділено на дієтичне харчування для студентів.

     У профспілковій організації інституту налічувалось у цей час 2894 члени профспілки. З них 2354 –  студенти, 250 – викладачі, 290 – працівники. На факультетах діяло 12 студентських та викладацьких профбюро і профбюро господарської частини. Добре працювали члени профкому: М. Г. Стельмахович, Т. М. Вільшук, В. П. Бібік, Степан Волошин, Федір Рошкевич, Любомир Бойчук, Ганна Шимоняк, І. П. Мамонова, П. О. Ласійчук, а також голови профбюро викладачів музпеду – В. І. Зварун, філфаку –А.Ф.Мельничук; студентів: істфаку – Ярослав Мандрик, фізмату – Василь Гуцуляк, господарської частини – К. М. Пронін та ін.

     У 1979 році на ХХII звітно-виборній профспілковій конференції було обрано новий склад профкому. Частково помінялися голови факультетських профбюро. Головою профкому переобрано М. В. Кушнірука, заступником – В. Ф. Яценюка. У склад профкому ввійшли: В. В. Грабовецький, І. П. Мамонова, Т. В. Вільшук, П. О. Ласійчук, В. І. Зварун, Г. П. Мазецький, М. М. Соя, П. В. Годованець, В. М. Бойчук, П. Ю. Сисак, О. В. Аронець, І. Д. Павлів, Г. В. Карачко, В. Й. Коротай, В. М. Жилюк, Л. В. Гребенюк, Н. В. Григірчик, М.І. Бабійчук, О. П. Парій, В. Д. Доронюк, М. А. Рувінський, А. Ф. Мельничук, Р. П. Коцкович.

     Напередодні, в результаті звітно-виборних зборів факультетських профбюро головами профбюро було обрано:

 викладачів фізмату – М. А. Рувінський, студентів – Т. Т. Поморяну;

 викладачів істфаку – М. М. Рехтман, студентів – Б. Г. Хруслов;

 викладачів факультету іноземних мов – М. М. Полюжин, студентів – С. І. Швед;

  викладачів факультету підготовки вчителів початкових класів – Р. П. Коцкович, студентів – Г. М. Дум’як;

     викладачів філфаку – А. Ф. Мельничук, студентів – М. М. Бандура;

викладачів музпеду – В. Д. Доронюк, студентів – О. Руснак.

     На порядку денному засідань профкому обговорювались питання навчально-виховного процесу, трудової дисципліни, оздоровлення та культурного відпочинку студентів, викладачів та працівників, організації соціалістичних змагань та підведення їх підсумків, розподіл квартир та місць у гуртожитках, легкових автомобілів, виділення путівок, відзначення кращих профактивістів.

     Профком взяв активну участь у підготовці та проведенні 40-річчя діяльності Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені Василя Стефаника.

     У 1980 році профспілкова організація інституту складалася з 3271 члена профспілки, з них 2617 – студентів денної форми навчання, 288 – викладачів (у т.ч. 8 докторів наук, професорів і 112 кандидатів наук, доцентів), 366 – працівників.

     Активну роботу серед студентів, особливо перших курсів, розгорнули факультетські профбюро. У вересні проведено заняття з профоргами перших курсів з питання самопідготовки студентів. Для цього в гуртожитках обладнані т.зв. «червоні кутки». Постійно діяла школа «Вчимося вчитися». Студенти старших курсів допомагали студентам молодших готуватися самостійно. В гуртожитку № 5 діяв консультаційний пункт для студентів молодших курсів. Профорги кожної групи перших курсів відвідували студентів, що проживали на квартирах, із метою ознайомлення з умовами їх побуту та навчання. На факультетах постійним був «Екран успішності».

     За несумлінне відношення до службових обов’язків профком виніс сувору догану із занесенням в особову справу одному викладачеві, коменданту гуртожитку № 5, двом черговим цього гуртожитку та сантехнікові. За порушення правил внутрішнього розпорядку 6 студентів було виселено з гуртожитку.

     Протягом 1980 року профкомом виділено для членів профспілки 1096 путівок. Із них 39 путівок у санаторії, 84 – в будинки відпочинку, 14 – туристичні, 667 – в санаторій-профілакторій (із них 10 безкоштовно), 116 – на дієтичне харчування і 186 – на амбулаторне лікування. Сім викладачів отримали квартири, два вступили в кооператив. Виділений для інституту автомобіль «Волга» рішенням профкому від 15 грудня 1980 року № 21 віддано ректорові, ветерану Другої світової війни, доктору історичних наук, професорові Васюті І. К. У цьому ж році надано матеріальну допомогу 74 членам профспілки інституту в сумі 3440 крб.

     Профорги кафедр, академгруп, голови студрад гуртожитків переможців соцзмагань нагороджені грошовими преміями, голови профбюро – туристичною поїздкою Прикарпаттям.

     У 1981 році на ХХIII звітно-виборній профспілковій конференції інституту обрано новий профком у складі 21 особи. Головою профкому став викладач музично-педагогічного факультету Батюженко Б. В. Його заступниками: Яценюк В. Х., Грабовецький В. В., Прокопів В. М. Секретарем обрано Івахів О. Я.

     У цей час в інституті діяло вже 15 профбюро:

Голова профбюро викладачів фізмату – Мізін М. А., студентів – Помирляна Т. Т.; викладачів істфаку – Артиш І. Я., студентів – Рибчак О. М.; викладачів філфаку – Василевич Г. Я., студентів – Вінтонів М. Й.; викладачів педфаку – Коцкович Р. П., студентів – Білецька Н. В.; викладачів музпеду – Савчук В. Я.,

студентів – Гребенюк В. А.; викладачів факультету іноземних мов – Нізамутдінов Ф. М., студентів – Шуль С. І.; працівників бібліотеки – Краснюк Л. А.; працівників санаторію-профілакторію – Фаріма С. А.; працівників адміністративно-господарської частини – Прокіп К. М.

     На засіданнях профкому розглядались питання підготовки студентів до екзаменаційних сесій та їх результати; роботи студентських гуртожитків із підвищення якості ідейно-виховної роботи і створення відповідних житлово-побутових умов;  якості та ефективності підготовки і проведення виробничих нарад на факультетах; роботи факультетських профбюро; ролі спортивного клубу у підвищенні спортивної майстерності студентів; роботи студентського клубу в покращенні культурного відпочинку студентів; роботи комісій профкому; оздоровлення членів профспілки інституту; ходу виконання комплексного плану покращення умов охорони праці і санітарно-оздоровчих заходів; роботи підрозділів адміністративно-господарської частини; підведення підсумків соцзмагання. На порядку денному засідань профкому були також питання надання студентам місць у гуртожитках, квартирної черги, розподілу квартир та легкових автомобілів, виділених міськвиконкомом, черги на протезування зубів дорогоцінними металами, розподіл путівок, затвердження листків непрацездатності та характеристик для поїздок за кордон, надання матеріальної допомоги та нагородження кращих активістів профспілки.

     У 1982 році пройшли звітно-виборні збори у профгрупах та профбюро. У цьому ж році створено нові колективи художньої самодіяльності:  струнний квартет, інструментальний ансамбль «Діксіленд», ансамбль політичної пісні, естрадно-театральна студія «Звучаще слово». Проведено 60 концертів.

     Протягом року виділено 155 путівок у санаторії, будинки відпочинку, спортивно-оздоровчі  та туристичні табори, близько 800 – у санаторій-профілакторій. 52 членам профспілки надано матеріальну допомогу загальною сумою 2000 крб. Дві сім’ї викладачів отримали квартири.

     Поступлення і використання коштів профорганізації у 1982 році відповідно до запланованих становили: план поступлення профвнесків на 1982 рік – 16 000 крб., фактично – 17 023 крб. Членські внески від ДСТ – 750 крб. Відрахування від профвнесків становили: план – 11 000 крб., фактично – 11052. Внутрібюджетні (від обкому профспілки) – 1500 крб. Культурно-виховні заходи, робота з дітьми: план – 2800 крб., фактично – 2839 крб. Навчально-спортивні заходи і спортивно-масова робота: план – 1500 крб., фактично – 1545 крб. Заробітна плата: план – 1800 крб., фактично – 1842 крб. Матеріальна допомога – 2000 крб. Заробітна плата з начисленням профапарату – 400 крб. Фінансування студентського клубу: план – 2800 крб., фактично – 2100 крб.

     За підсумками соцзмагань 9 профоргів кафедр отримали грошові премії по 15 крб. У кінці року 16 кращих студентів-активістів профорганізації нагороджені грошовими преміями по 20 крб. кожний. Серед них: Бойчук В. М., Рибчак О. М., Гребенюк В. А., Шуль С. А., Середа П. В., Сисак П. Ю., Фіголь І. І., Сидоренко О. І., Скобельдіна О. М., Нестерук П. В.

     У березні 1983 року відбулася ХХ1У звітно-виборна конференція, на якій об’єднаний профком знову розділився на профком професорсько-викладацького складу та працівників і студентський профком. Головою профкому викладачів і працівників обрано викладача фізичного виховання  Яценюка Василя Хомича.  На організаційному засіданні профкому між його членами були розподілені обов’язки:

Яценюк В. Х. – голова профкому, голова президії профкому;

Більчак Л. В. – заст. голови профкому, член президії, голова виробничої комісії;

Грабовецький В. В. – заст. голови профкому, член президії, член виробничої комісії;

Багрянцева Г. М. – член профкому, член президії, голова житлово-побутової комісії;

Коцкович Р. П. – член профкому, член президії, член виробничої комісії;

Ласійчук П. О. – член профкому, член президії, голова оздоровчо-лікувальної комісії;

Калашнікова Л. М. – член профкому, голова комісії з охорони праці;

Соя М. М. – член профкому, голова культурно-масової комісії;

Фіщук В. В. – член профкому, голова спортивно-масової комісії;

Мамонова І. П. – член профкому, голова соцстрахової комісії;

Григоришин С. Д. – член профкому, голова оргмасової комісії;

Грещук  В.В. – член профкому, голова ідейно-виховної комісії;

Вашкевич Л. М. – член профкому, член оргмасової комісії;

Лучків І. М. – член профкому, член оргмасової комісії;

Мізін М. А. – член профкому, член оргмасової комісії;

Савчук В. І. – член профкому, член виробничої комісії;

Ананьєва Г. І. – член профкому, член соцстрахової комісії.

     У 1983-1984 рр. проведено 19 засідань профкому та його президії, на яких розглядалися традиційні ідеологічні питання: покращення умов охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів;  вивчення і узагальнення передового досвіду кафедр; підготовки й обміну профспілкових документів; стан медичного обслуговування працівників інституту та заходи щодо зниження їх захворюваності; про підведення підсумків соцзмагання; роботу комісій профкому та підготовку інституту до нового навчального року, а також багато інших питань, пов’язаних із навчальною і науковою роботою, організацією соцзмагань, внутріспілковим життям інституту тощо.

      У порівнянні з 1980 роком профспілкова організація інституту зросла на 85 осіб і нараховувала 739 членів профспілки (282 викладачі і 457 працівників). У її складі налічувалось 10 профбюро, 37 профгруп. Профактив складався з 146 осіб.

     У 1983 році випущено 851 спеціаліста, з них денної форми навчання – 511, за планом – 492; у 1984 – 847, за планом – 835, з них денної форми навчання – 536, за планом – 533.

      В інституті працювало 11 докторів наук, професорів, 121 кандидат наук, доцент, що становило 46% від усіх працівників викладачів. Порівнюючи з 1981 роком, кількість науковців зросла на 6%. За цей період захистили 3 докторські і 28 кандидатських дисертацій. 6 викладачів працюють над докторськими дисертаціями, 19 – над кандидатськими. Підготовлено й опубліковано 9 монографій, 21 підручник і посібник для вчителів середніх шкіл.

     Наукова робота велася у 20 основних напрямках. Науковці розробили 9 комплексних і 89 індивідуальних тем. 13 тем виконано за цільовою комплексною програмою «Наука», 2 – за програмою АПН СРСР, 2 – за програмою МО УРСР.

    Тут працювало понад 100 наукових гуртків і проблемних груп, що охоплювали 75 % студентів. 25 робіт представлено на обласний тур Х Всесоюзного конкурсу із суспільних наук і 37 – на щорічний Республіканський конкурс із загальнонаукових дисциплін.

    Планом на 1963 рік МО УРСР передбачено виконання госпдоговірних робіт на 250 тис. крб., фактично виконано на 315 тис. крб. До цих робіт залучено 39 студентів денної форми навчання, 40 штатних працівників і 79 сумісників. У 1984 році заключено 14 договорів на суму 257 тис. крб. при плані 260 тис. крб. До цієї роботи залучено 38 студентів, 29 штатних працівників та 65 сумісників.

     Гірша справа була з успішністю: з 99 академічних груп тільки 46 (46,5%) склали літню сесію 1983 року із 100% успішністю.

    За цей період відремонтовано навчальний корпус № 4 на вулиці Дзєржинського, 10, гуртожиток № 4 на вулиці Шевченка, 49, виконано роботи з благоустрою території інституту з боку вулиці Пушкіна, частково відремонтовано головний корпус, гуртожиток № 2 на вул. Дадугіна, 141. У 1983 році з капітального ремонту освоєно 73, 9 тис. крб. За 9 місяців, 1984 року, освоєно 40,8 тис. крб. У цей час відремонтовано навчальні корпуси № 2 і № 3 на вул. Шевченка, 32, читальні зали, бібліотеки. Закінчено ремонт аудиторій історичного корпусу, частково замінено труби центрального опалення, проведено капітальний ремонт гуртожитку № 5 на вул. Сухомлинського, 2, частково замінено інвентар у санаторії-профілакторії «Здоров’я», отримано м’який інвентар на суму 17 тис. крб., який було розподілено згідно з нормами по гуртожитках і корпусах. До наступного року заплановано закінчити будівництво нового корпусу. У 1983-1984 рр. за кошти профкому оздоровлено 321 викладача, працівника та їх дітей на суму 27 481 крб. У санаторіях відпочивали 91 особа, у будинках відпочинку – 64, по туристичних путівках – 33, у піонерських таборах – 66 дітей. Організовано поїздку дітей працівників інституту в Ленінград.

     У цей період у профілакторії «Здоров’я» оздоровлено 321 викладача, працівника та їх дітей.

    Угодою між ректоратом і профкомом передбачено виконання робіт з охорони праці на суму 16 тис. крб. Питання безпеки на робочому місці на засіданнях профкому у 1983-1984 рр. слухали чотири рази. Однак за цей період трапилося 6 випадків травматизму, втрачено 213 робочих днів.

     Оформлено і виплачено за листками непрацездатності за 1099 листків суму 78 543 крб. Крім цього, з соцстраху виплачено 16 114 крб матеріальної допомоги по догляду за дітьми до одного року; 9008 крб – малозабезпеченим сім’ям, 64 964 – пенсії за віком; 4310 крб –  пенсії інвалідам праці; 800 крб – пенсії інвалідам війни.

     Житлово-побутова комісія обстежила 18 сімей. На квартирному обліку знаходилось 39 осіб, в т.ч. 9 – на пільговій черзі. З 14 кандидатів наук, доцентів 6 зовсім не мали житла. В черзі на кооперативну квартиру стояло 17 осіб. У 1983-1984 рр. квартиру отримали тільки 2 працівники інституту. Дві їдальні інституту, буфет та їдальня профілакторію «Здоров’я» розраховані на 380 місць при нормі 450. Комісія за цей час розглянула 51 заяву і, відповідно, профкомом виділено 2 530 крб матеріальної допомоги, 114 путівок на дієтичне харчування та 2 путівки на протезування зубів дорогоцінними металами.

     У 1983-1984 рр. викладачі та працівники інституту відвідали всі прем’єри театру ім. М. Заньковецької, обговорювали їх на зустрічах з акторами цього театру. Організовувались новорічні вечори, дитячі ранки. Успішно і творчо працювали вокальний ансамбль «Легінь» та вокальний ансамбль «Росинка».

     Діяло дві групи здоров’я: з волейболу – 20 осіб і оздоровчої гімнастики – 15 осіб. Організовувались дні здоров’я на спортивно-оздоровчій базі в селищі Ворохта, де побувало близько 100 осіб. Узимку щонеділі організовувались лижні походи спільно зі студентами. Відбулися дві матчові зустрічі з викладачами Кишинівського університету і Тираспільського педінституту, спартакіади здоров’я. Незадовільно велася робота зі здачі норм на значок ГПО (Готовий до праці й оборони – Ю.У.).

    За підсумками соціалістичного змагання кращими виявились профорганізації фізико-математичного факультету (голова профбюро Фреїк Д. М.) і музично-педагогічного факультету (голова профбюро Сливоцький М.Ю.).

     За останні три роки за аморальні вчинки з інституту і комсомолу виключено 8 студентів. За цей період накладено стягнення на 11 викладачів за хабарництво, побори зі студентів та спекуляцію. Громадськість інституту на профспілкових зборах осудила їх і дала правильну оцінку цим ганебним вчинкам.

     Протягом 1983-1984 рр. добре працювали голови профбюро: Дяків О. Ю., Іванова А. М., Ізвєкова Г. В., Сливоцький М. Ю., Побойна Н. Є, Фреїк Д. М.

На ХХV звітно-виборній профспілковій конференції, яка відбулася

у жовтні 1984 року, обрано склад профкому з 15 осіб:

Борисевич Л. В. – лаборант кафедри філософії,

Вашкевич Л. М. – асистент кафедри російської мови;

Горпинко В. О. – викладач кафедри НОУШ;

Климишин І. А. – професор кафедри фізики;

Калашнікова Є. Д. – ст. викладач кафедри політекономії;

Кіндратюк Б. Д. – асистент кафедри ТМПКР;

Калашнікова Л. М. – концертмейстр кафедри муз. виховання, співів та диригування;

Ласійчук П. О. – головний лікар санаторію-профілакторію;

Лучків І. М. – доцент кафедри методики фізики;

Мамонова І. П. – методист бібліотеки;

Мізін М. А. – асистент кафедри математики;

Секрета М. П. – бухгалтер Студентського клубу;

Сисак П. Ю. – комендант гуртожитку № 4;

Фіщук В. В. – ст. викладач кафедри англійської мови;

Яценюк В. Х. – старший викладач кафедри фізичного виховання.

 У склад ревізійної комісії обрано:

Полєка В.Т . – доцента, в.о. зав. кафедри української літератури;

Вівчаренка М. Ф. – ст. інспектора відділу кадрів;

Думич М. М. – ст. бухгалтера;

Ананьєву Г. І. – зав. складом;

Яніцьку Л. П. – бухгалтера.

     На організаційному засіданні профкому одноголосно на посаду голови профкому переобрано Яценюка В. Х. Його заступником обрано Климишина І. А. Обрано також президію профкому у складі 7 осіб. Між членами профкому розподілено обов’язки:

Яценюк В.Х очолив комісію з соцстраху;

Калашнікова Е. Д. – організаційно-масову комісію;

Климишин І. А. – виробничо-масову комісію;

Горпинко В. О. – житлово-побутову комісію;

Ласійчук П. О. – оздоровчо-лікувальну комісію;

Фіщук В. В. – спортивно-масову комісію;

Борисевич Л. В. – культурно-масову комісію;

Калашнікова Л. М. – комісію з охорони праці.

     На цьому ж засіданні затверджено штаб з організації соціалістичного змагання в інституті у складі 17 осіб, а також комісію з трудових спорів у складі ректора Кучерука І. М., проректора з навчальної роботи Василишина Б. В., голови профкому Яценюка В. Х. та його заступника Климишина І. А.

     З жовтня 1984 до жовтня 1986 року відбулося 20 засідань профкому та його президії. На них слухались питання роботи профбюро факультетів, комісії з охорони праці та техніки безпеки, роботи санаторію-профілакторію «Здоров’я», про хід обміну профспілкових документів, підсумки соціалістичних змагань, виконання рішень партійних з’їздів та пленумів, навчання профактиву, відзначення 40-річчя Перемоги, про ідейно-виховну роботу членів профспілки, роботу комісій профкому, роботу викладачів у студентських гуртожитках, оздоровлення членів профспілки та їх сімей, підготовку корпусів і гуртожитків до нового навчального року, забезпечення викладачів і працівників інституту фруктами й овочами, дбайливе і раціональне використання хліба та хлібопродуктів, звіти й вибори у профгрупах і профбюро. На профкомі розглядались питання підвищення ролі ветеранів партії (КПРС), Великої Вітчизняної війни та праці у всіх сферах діяльності профорганізації і підвищення турбот про побут і оздоровлення ветеранів. (В інституті налічувалось 16 ветеранів партії, 37 ветеранів Великої Вітчизняної війни та 46 ветеранів праці).

     На порядку денному були питання  становлення на чергу та розподілу квартир, автомобілів, протезування зубів дорогоцінними металами та виділення лікувальних і туристичних путівок.

    На засіданнях профкому також розглядали персональні справи членів профкому.

    У 1985 році захищено 1 докторську та 5 кандидатських дисертацій. Опубліковано 6 монографій, 5 підручників та методичних матеріалів. У цьому році проведено Всесоюзну та Республіканську наукові конференції. Студенти випускних курсів захистили 71 дипломну роботу (за планом – 50), з них 40 – на відмінно. Обладнано навчально-методичні кабінети кафедри суспільних наук, фізичні лабораторії, придбано базовий клас персональних ЕОМ (15 шт.). Навчального обладнання придбано на 35,5 тис. крб.

    Наукові дослідження з господарсько-договірної тематики виконано на суму 255,5 тис. крб. Отримано 206, 7 тис. крб. економічного ефекту. До робіт з господарсько-договірної тематики залучено 30 осіб.

    У цьому році працювало 20 комсомольських-педагогічних загонів. На факультеті громадських професій підготовлено 548 осіб.

    Викладачі інституту для громадськості міста й області прочитали 2580 лекцій.

   Виконано план формування будівельних загонів, освоєння ними капіталовкладень. Добросовісно трудилися студенти на будівництві інститутського корпусу. Особливо добре працювали студенти історичного, фізико-математичного та філологічного факультетів.

    При плані 55 тис. крб. освоєно коштів на капітальний ремонт 61,8 тис. крб.

     Підготовлено 1 майстра спорту, 10 кандидатів у майстри спорту, 45 першорозрядників та 1087 масових розрядів. Збірні команди інституту брали участь у Спартакіаді педагогічних вишів УРСР, де зайняли третє місце.

   Проведено огляд-конкурс художньої самодіяльності. Перше місце зайняли фізико-математичний та історичний факультети, друге – факультет іноземних мов, третє – філологічний факультет.

     За підсумками соціалістичного змагання перше місце серед факультетів зайняв фізмат (голови профбюро Фреїк Д. М., Фрик В.), друге місце – істфак (голови профбюро Кочкін І. Т., Приступа О.), третє – факультет підготовки вчителів молодших класів (голови профбюро Стефурак Р. В., Шегда Г.).

     У 1965-1986 рр. 304 викладачі та працівники інституту отримали путівки на лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку та на туристичні поїздки, 456 – на дієтичне харчування,  47 викладачів та працівників – матеріальну допомогу в сумі 1840 крб.

     До нового навчального року проведено ремонт центрального корпусу, перекрито дах над спортзалом, ремонт кухні, встановлено нові світильники. Завершувався ремонт гуртожитку № 4 та санаторію-профілакторію. Траплялися й неузгодження в роботі. Так, техпрацівники гуртожитку № 5 підготували його до нового навчального року: почистили, помили, прибрали, зробили дрібний ремонт, а студентський  профком зобов’язав студентів побілити кімнати і вся робота прибиральниць пропала. Більше того, зливаючи вапно і крейду в умивальники, студенти забили всю каналізацію. Коменданти гуртожитків скаржились, що студентський профком не брав участі у поселенні студентів, порушники дисципліни знову отримали ордери. В результаті вже є поламані двері, залиті водою поверхи.

     На засіданнях профкому розглядали питання оплати працівникам у вихідні та понаднормові години. Постановили: клопотати перед ректоратом за роботу гардеробниць – у передвихідні та вихідні дні оплачувати подвійно, водієві доплачувати за понаднормові години.

    Розглядали персональну справу старшого викладача кафедри образотворчого мистецтва, креслення та графіки Луцака В. Т. Створено комісію у складі 5 осіб, яка вивчала це питання. За постійні прогули без поважних причин профком дав згоду ректоратові на звільнення Луцака В. Т. за статтею.

     У жовтні 1986 року відбулася ХХVI звітно-виборна конференція, якій передували звіти й вибори у профгрупах і профбюро інституту. На конференції обрано новий склад профкому в кількості 15 осіб. На організаційному засіданні одноголосно головою профкому переобрано Яценюка В. Х. Заступником голови профкому обрано Калашнікову Е. Д. Посаду скарбника знову довірили Секреті М. Г. Обрано президію профкому у складі 7 осіб. Між членами профкому розподілено обов’язки:

Яценюк В. Х. – голова соцстрахової комісії;

Калашнікова Е. Д. – голова організаційно-масової комісії;

Климишин І. А. – голова виробничої комісії;

Колотило Б. Д. – голова  комісії з охорони праці й техніки безпеки;

Фіщук В. В. – голова житлово-побутової комісії;

Ласійчук П. С. – голова оздоровчо-лікувальної комісії;

Борисевич Л. В. – голова культурно-масової комісії;

Нестерук П. В. – голова спортивно-масової комісії;

Полєк В. Т. – голова ревізійної комісії.

     З жовтня 1986 до жовтня 1989 року було проведено 30 засідань профкому і його президії, на яких розглядалися такі основні питання: про охорону праці та техніки безпеки; роботу комісій профкому та профбюро підрозділів інституту; організований відпочинок викладачів та працівників інституту під час профспілкових відпусток та оздоровлення дітей у літній період; навчання профактиву; завдання профгруп і профбюро щодо перебудови профспілкової роботи, підвищення дисципліни та відповідальності членів профспілки у світлі вимог ХХVI з’їзду КПРС та січневого (1987 року) пленуму ЦК КПРС; підводились щорічні підсумки соціалістичних змагань та розглядались питання про роботу деканатів і профбюро факультетів стосовно подальшого удосконалення організації соціалістичних змагань; затверджувались правила внутрішнього розпорядку інституту, чергові відпустки професорсько-викладацького складу та його перевибори, кандидатури на Дошку пошани. Обговорювались: заходи щодо критичних зауважень, висловлених на ХХVI звітно-виборній конференції; матеріали ХХVIII з’їзду профспілок СРСР; проекту ЦК КПРС і ради міністрів СРСР «Основні напрямки розвитку охорони здоров’я в СРСР у 12 п’ятирічці і на період до 2000 року». Розглядались порушення трудової дисципліни окремих членів профспілки. Крім цього, на засіданнях профкому обговорювались питання матеріальної допомоги членам профспілки, заохочення активістів, ставлення на чергу та отримання квартир, легкових автомобілів та ін.

     У профкомі створено дві комісії з перевірки певних торгівельних об’єктів, що знаходяться на вулиці Пушкіна, які здійснюють контроль за роботою магазинів, обслуговуванням і відпуском продукції.

     Відбулися збори трудового колективу інституту з висунення кандидатур у депутати обласної ради народних депутатів.

     Майже щорічно переможцями соціалістичних змагань є факультети: фізико-математичний, історичний  та музично-педагогічний. Переможці нагороджувались перехідними Червоним прапором і вимпелами, цінними подарунками та туристичними поїздками, а кращі активісти – грошовими преміями. Цікаво, що у 1986 році історичний факультет, який зайняв перше місце у соц. змаганні, отримав зібрання творів тов. Лєніна, а музпед, що зайняв третє місце – годинник.

    За підсумками соціалістичного змагання серед санаторіїв-профілакторіїв УРСР колектив санаторію-профілакторію «Здоров’я» зайняв третє місце і був премійований поїздкою у м. Брест.

     Значну увагу профком приділяв відпочинку та оздоровленню викладачів і працівників інституту, організовував турпоходи вихідного дня, туристичні поїздки Прикарпаттям та в інші міста. Обком профспілки щорічно давав, в основному, 11-12 путівок у санаторії та будинки відпочинку. Однак профком частково оплачував путівки, отримані в інших організаціях, всім бажаючим членам профспілки інституту, якщо, звичайно, у них була потреба у санаторному лікуванні. Так, у 1987 році у будинках відпочинку та санаторіях оздоровилось 60 осіб. Зате з 11 путівок, виділених обкомом профспілки, використано тільки 5.

     В інституті створено осередок Товариства боротьби з п’янством і алкоголізмом (голова – Купчак С. В.) та цехові організації на факультетах. Прочитано лекції на антиалкогольну тематику, проведено вечори тверезості в гуртожитках, на які запрошували лікарів із наркодиспансеру. Роботу осередку заслуховували на засіданні профкому.

     Протягом 1986-1989 років в інституті трапилися два випадки травматизму з працівниками АГЧ. Їх причини розглядав профком, прийнято відповідні міри щодо попередження подібних випадків та покарано винних.

     Двічі профком розглядав питання порушення трудової дисципліни. У першому випадку – про пропущення занять викладачами кафедри психології та нездорову атмосферу в колективі – профком звернув увагу профгрупоргу на необхідність відновлення у підрозділі атмосфери діловитості, взаємоповаги і взаєморозуміння, нетерпимості до порушників дисципліни. В другому – розглядав доповідну проректора з АГЧ про поведінку коменданта Кирій М. М. і звільнення його з роботи по статті за прогули. У зв’язку з відсутністю правових документів, профком відхилив прохання проректора звільнити Кирій М. М. по статті, а звільнити «за власним бажанням».

     У 1986 році інститут очолив доктор філологічних наук, професор Кононенко Віталій Іванович. Наступного року створено художньо-графічний факультет, а в 1988 — науково-дослідну лабораторію фізики магнітних плівок Інституту металофізики АН України та Івано-Франківського педінституту ім. В. Стефаника. Цього ж року інститут отримав експериментальну базову школу № 23 і дитячий спортивно-оздоровчий табір «Зірка» (тепер «Смерічка») в с. Микуличин.

     1988 року інститут став вищим навчальним закладом першої категорії, а кількість студентів перевищила 5,5 тис.

     У жовтні 1989 року відбулась ХХVII звітно-виборна профспілкова конференція, на якій обрано новий склад профкому в кількості 19 осіб: Андрощук Л. В., Антонович М. М., Ареф’єва С.В., Борисевич Л.В., Воронюк К.О., Дем’янів Г.О., Доронюк В.Д., Климишин І.А., Кочкін І.Т., Курило Б.В., Лосійчук П.О., Моцюк І.Р., Пендзей І.В., Рувінський М.Н., Сливоцький М.Ю., Солудчик О.О., Тишківська Н.Я., Костишин Ф.Ф., Яковишин В.М. У склад ревізійної комісії ввійшли: Бондар М.Г., Заборовський Я.Ю., Копач В.П., Кугутяк М.В., Стефанюк Л.П. Головою профкому обрано Костишина Федора Федоровича.

На першому засіданні профкому обрано президію у складі 5 осіб:

 Костишин Ф. Ф. – голова профкому;

Яковишин В. М. – заступник голови;

Антонович М. М. – заступник голови;

Андрощук Л. В. – секретар профкому;

Вороп’юк К. О. – член профкому, голова профбюро АГЧ.

На цьому і наступних засіданнях профкому розглядались питання:

 про заходи на виконання критичних зауважень і пропозицій, висловлених у ході звітів і виборів у первинних організаціях;

 про заходи профкому щодо підготовки до святкування 50-річчя інституту;

 про стан опалення інституту в зимовий період;

 про вирішення житлової проблеми (краще використовувати можливості кооперативного будівництва та житлової площі гуртожитків для викладачів);

про проект тимчасового положення про вибори Ради інституту;

про створення профспілкових організацій загальноінститутських кафедр і загальноінститутських служб;

про виділення путівок, взяття на квартирний облік, чергу на автомобіль та ін.

  Оскільки попереднє положення про соціалістичні змагання було вже застаріле, профком постановив підсумки змагання проводити у формі оглядів-конкурсів між факультетами з найголовніших напрямків роботи:

  • на кращу постановку навчально-методичної роботи і матеріальної бази факультету;
  • на кращу постановку науково-дослідної роботи і підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів;
  • на кращу постановку фізвиховної, спортивно-масової і оздоровчої роботи;
  • на кращу постановку культурно-масової роботи.

 Переможці визначалися відповідними загальноінститутськими оглядовими комісіями. Підсумки змагань повинні були  підвести до 50-річчя інституту. Заплановано виготовити альбом з історії профорганізації інституту та відповідні стенди в Музеї освіти Прикарпаття. Профком звернувся до ректора з вимогою всі післяобідні заходи з участю викладачів починати не скоріше 15.00 і закінчувати не пізніше 18.00 та з пропозицією виділяти сім’ям померлих працівників інституту з бюджету інституту не менше 100 крб та матеріальну допомогу з коштів профкому.

  Вирішено плани роботи профкому складати щоквартально, прийнято постанову про оплату путівок для дітей лише тих працівників, що отримують низьку зарплату.

      Профком дав згоду на звільнення з роботи агронома дендропарку, так як він без поважних причин і оправдувальних документів довгий час не виходив на роботу.

   Представлено до почесного звання “Заслужений працівник культури УРСР” асистента кафедри музичного виховання, співів і диригування, керівника самодіяльного  вокального ансамблю “Гуцулочки” Дранчук Г. Ф. та викладача кафедри музики педагогічного факультету Крушельницького Я. М.

     У зв’язку з проголошенням незалежності України та бурхливим розвитком суспільних подій виникла потреба раніше терміну зібрати профспілкову конференцію. Вона відбулася у квітні 1991 року. Було зазначено, що за звітний період вдалося дещо зробити для соціальної захищеності працівників інституту, зокрема збільшення заробітної плати, вдосконалення нормування навчального навантаження, перехід на п’ятиденний трудовий тиждень і т.д. Водночас було вказано і на недоліки та невиконання низки запланованих та невиконаних робіт. Однак основним недоліком було визнано низький рівень заробітної платні працівників інституту. Тому конференція постановила вимагати від уряду:

– статтю 52 Закону “Про освіту”, яка передбачає встановлення мінімальної заробітної плати викладачам на рівні подвійної середньомісячної зарплати працівників промисловості України, ввести в дію з 1 січня 1992 року, а не з січня 1993. Зарплату доцентів і професорів встановити відповідно на 100 і 150 відсотків більшу від мінімального посадового окладу викладача;

– забезпечити бюджетне асигнування на освіту в розмірі не менше десяти відсотків на соціальні блага для працівників галузі, державного асигнування на одного студента збільшити не менше, ніж у три рази;

– вирішити питання про значне підвищення заробітної плати навчально-допоміжному та обслуговуючому персоналу, встановити її на рівні провідних галузей, що перешкодить відтоку спеціалістів і кваліфікованих робітників із вишів;

– на виконання постанови Кабінету Міністрів України з врахуванням інформаційних процесів і підвищенням мінімальної зарплати на Україні неодмінно індексувати зарплату всіх категорій вишівських працівників із 1 жовтня ц. р. не менше ніж 2, 3 рази, вжити рішучих заходів до винних у перекрученні та гальмуванні виконання цього важливого рішення уряду;

– стипендію студентам встановити не нижче мінімальної зарплати на Україні;

– підвищити посадові оклади наукових працівників до розмірів діючих у наукових установах Академії наук України;

– передбачити в пенсійному законодавстві пенсії для викладачів вишів на рівні не менше 75 відсотків від діючого середньомісячного посадового окладу;

– мінімальне навчальне навантаження за мінімальну зарплату для викладача вишу встановити в межах до 500 навчальних годин на рік;

– приватизацію житла для викладачів і науковців вишу у межах визначених норм забезпечення житлом громадян України, здійснювати за рахунок коштів держави.

     Міськвиконкому запропонували:

– забезпечити в новому обсязі отоварення карток споживача, а також виділення дефіцитних товарів згідно з рішенням міськвиконкому;

– включити в план будівництва на 1992 рік спорудження кооперативного житлового будинку для працівників інституту;

– передати інституту вивільнену квартиру сім’ї Фіщука, колишнього працівника інституту;

– виділити десять земельних ділянок під індивідуальну житлову забудову;

– виділити дев’яносто ділянок під садово-городній кооператив.

     У 1992 році сталася важлива подія — 26 серпня 1992 року Указом Президента України на базі Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В. Стефаника створено Прикарпатський університет. Університет очолив колишній ректор педінституту, доктор філологічних наук, професор Віталій Кононенко. Почали відкривати нові кафедри і факультети, розширювати наукову і навчальну базу, збільшувати кількість викладачів і студентів. Цього ж року при історичному факультеті відкрито юридичний відділ зі спеціальністю “Правознавство держави і права”, а на педагогічному факультеті — кафедри загальної та експериментальної психології і соціальної та педагогічної психології. У 1993 році створено економічний факультет і відкрито кафедру фінансів і бухгалтерського обліку. Почав діяти Науково-методичний центр “Українська етнопедагогіка і народознавство” АПН України та Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. Відкрито низку нових кафедр: на філологічному факультеті — слов’янських мов і світової літератури; на історичному — історії слов’ян; на фізико-математичному — фізики твердого тіла та теоретичної і експериментальної фізики; на художньо-графічному –  образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

     У 1994 році відкрито відділ регіональних проблем Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України та Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. Почав працювати окремий Юридичний інститут, а на фізико-математичному факультеті — кафедра хімії і металофізики. В університеті з’явилося видавництво.

     В цей час тут працювало 26 докторів наук, професорів, 202 кандидати наук, доценти.

    20 січня 1995 року на території університету відкрито пам’ятник Василю Стефанику.

     Особливе місце в діяльності профкому посідали проблеми заробітної плати. Хоч державні асигнування запізнювались тижнями, а то й місяцями, спільно з ректором із значними зусиллями вдалося домогтися більш-менш систематичної виплати заробітку, хоч не завжди своєчасно. Однак заробітна платня викладачів-професорів була незадовільною, меншою, ніж середня зарплата банківських працівників. Профком постійно настоював на прирівнюванні викладачів вишів за рівнем соціальних гарантій до державних службовців, надання надбавок до зарплати за вислугу років, щорічних грошових винагород в розмірі 4 посадових окладів, гарантування матеріальної допомоги.

     Оскільки була дуже низька зарплата навчально-допоміжного, технічного та обслуговуючого персоналу, навіть нижчою за офіційний споживчий мінімум, профком знайшов порозуміння з ректоратом і було встановлено оплату годин, відпрацьованих у нічний час та за роботу в шкідливих для здоров’я умовах.

     Здійснювався контроль за правильністю системи оплати праці та фінансових розрахунків з працівниками. На пропозицію профкому збільшено тривалість відпусток деяким категоріям працівників.

    Започатковано укладання колективного договору між профкомом і ректоратом, який відіграв значну роль у систематизації стосунків між керівництвом університету і трудовим колективом, зокрема в питаннях нормування робочого часу, охорони праці і покращення її умов, надання пільг та соціальної допомоги і т. п.

     На пропозицію профкому з 1992 року в університеті працював лікар-терапевт, що обслуговував працівників і щоденно вів прийом, а також профілактичну роботу. Зав. кафедри охорони здоров’я дітей, доктор медичних наук, професор М. В. Миколайський проводив психіатричні огляди і давав відповідні консультації в гуртожитку № 4, де йому виділено окреме приміщення.

     Щорічно профком заслуховував питання стану і причин захворювань працівників. Збільшилась кількість сердечних, нервових, онкологічних захворювань та кількість смертей у порівняно молодому віці. Тому значною частиною роботи профкому стало забезпечення працівників санітарно-курортним лікуванням та їх оздоровленням. За чотири роки на курортах лікувалося 277 працівників та членів їх сімей, всього оздоровлено 1029 осіб. За цей період видано 715 путівок на лікування і оздоровлення в санаторії-профілакторії “Здоров’я”. Вже два роки організовується відпочинок працівників з сім’ями в спортивно-оздоровчому таборі “Смерічка”. За цей час там відпочило 189 працівників і членів їх сімей. Оскільки вартість санаторних путівок за цей час зросла у 100 000, а в деяких випадках і в 500 000 разів, а зарплата менше ніж у 20 000, то можливості працівників на лікування і відпочинок зменшились у десятки разів. А так як кількість людей, що вимагала санаторно-курортного лікування зростала, виникла потреба ширше використовувати власні можливості: санаторій-профілакторій “Здоров’я”, оздоровчі бази у Микуличині та Ворохті.

     Велика доля витрат припадала на допомогу для тимчасової непрацездатності. Наприклад, у 1994 році вони склали 136,5 млн. крб., що становило третину всіх витрат.

    На квартирному обліку перебувало 30 осіб, 10 — у списку молодих спеціалістів. Однак за три роки міськвиконком виділив тільки одну однокімнатну квартиру. Три роки тому розпочато будівництво 24-квартирного житлового будинку. Вдалося викласти тільки стіни підвального приміщення, а не вистачило коштів.

    Профком завжди турбувався, щоб працівники знаходили тимчасовий притулок в університетських гуртожитках. Однак профком відсторонили від надання місць у гуртожитках, а всю цю роботу зосередив у своїх руках ректорат, хоч гуртожитки завжди були прерогативою профспілки. Профком клопотав перед міськвиконкомом про звільнення працівників університету від оплати за тимчасову приписку в гуртожитках, за що вимагали 60 млн. крб., які вони й за рік не зароблять. Дехто з працівників по три роки жив у гуртожитку без приписки.

     Незважаючи на старання профкому, понад 50 працівників не могли отримати землю під садово-городні ділянки, бо місцева влада в селах не бажала її виділяти. В садово-городньому господарстві “Освітяни” занедбано під’їзні дороги, зруйновано огорожі, відсутнє електроосвітлення.

   Щорічно дітям працівників видавали новорічні подарунки. Профорганізації університету провели чимало культурно-масових та спортивних заходів.

    Підтримувався постійний зв’язок зі студентським профкомом у питаннях навчальної роботи, санаторно-курортного лікування і оздоровлення, роботи в гуртожитках та інше.

     Вдалося домогтись, щоби більшість профгруп на кафедрах очолювали викладачі, а не лаборанти, як раніше, проведено певну роботу щодо навчання активу. Профком звернувся з проханням до проректора з навчальної роботи, завідувачів кафедр зменшити головам профбюро – викладачам – навантаження на 10 відсотків за громадську роботу.

   За чотири роки профком провів одну проміжну профспілкову конференцію, збори активу профорганізації, 68 засідань профкому. Роботу проводив згідно з квартальними або місячними планами. Майже на всіх засіданнях профком розглядав питання фінансової діяльності. В університеті 12 цехових організацій і 56 профгруп, з них 9 груп загальноуніверситетських кафедр і юридичного факультету, що не входять у склад цехових організацій.

     Підсумки роботи підведено у березні 1995 року на звітно-виборній профспілковій конференції. На ній висловлено подяку кращим активістам – головам профбюро факультетів: історичного – Кочкіну І. Т., романо-германської філології — Пахолок Г. М., музичного — Поліщуку В. П., адмінгоспчастини — Алексеєвій В. С., бібліотеки — Манюхіній А. В., санаторію-профілакторію — Левенець Л. П. та профоргам кафедр:  української літератури — Хороб М. Б., слов’янських мов — Мельнику Я. Г., німецької філології — Шацькій Г. М., музики — Політику Г. І., матаналізу та інформатики — Возняк Л. С., математики — Прокопіву В. В., економічних теорій — Калашніковій Є. Д. та навчального відділу — Резі О. В.

     Обрано новий склад профкому з 19 осіб, 16 з них делеговано від профспілкових організацій підрозділів університету. Головою профкому знову обрано Костишина Федора Федоровича.

Склад профкому:

  1. Костишин Ф. Ф. – голова профкому.
  2. Антків Н. Л. – ст. лаборант кафедри охорони здоров’я дітей.
  3. Алексеєва В. С. – начальник відділу постачання.
  4. Власова О. І. – доцент кафедри німецької мови.
  5. Вольченко Д. А. – доцент кафедри образотворчого мистецтва і креслення.
  6. Грицуляк В. В. – зав. кафедри педагогіки і психології.
  7. Довжинська – лікар санаторію-профілакторію “Здоров’я”.
  8. Доронюк В. Д. – доцент кафедри співів і диригування.
  9. Іванчук М. В. – доцент юридичного факультету.
  10. Загородній О. П. – доцент економічного факультету.
  11. Климишин І. А. – зав. кафедри теоретичної фізики.

 12.Курило Б. В. – ст. викладач кафедри фізвиховання.

  1. Кочкін І. Т. – ст. викладач кафедри нової і новітньої історії.
  2. Мороз С. Д. – начальник відділу кадрів.
  3. Пелехата О. М. – зав. кафедри слов’янських мов.
  4. Сабан М. І. – інженер АГЧ.
  5. Турко Г. В. – бібліотекар.
  6. Хома О. І. – інженер АГЧ.
  7. Яковишин В. М. – в. о. зав. кафедри культурології і політології.

Обрано також склад ревізійної комісії:

  1. Василюк М. М. – старший лаборант кафедри фінансів і бухгалтерського обліку.
  2. Малишева М. В. – бухгалтер університету.
  3. Оліяр М. П. – асистент кафедри педагогіки.
  4. Собкович З. Г. – старший лаборант кафедри експериментальної фізики.
  5. Березовська С. О. – бухгалтер санаторію-профілакторію.

     У 1995-2000 рр. профком продовжував представляти і захищати права та інтереси працівників. Удосконалено практику укладання колективного договору і контролю за його виконанням, спільно з ректором вирішувались питання робочого часу і часу відпочинку, нормування, оплати й охорони праці, здійснювався громадський контроль за дотриманням трудового законодавства.

    Профком вживав заходи щодо реалізації критичних зауважень і пропозицій, забезпечував вирішення невідкладних справ трудового колективу. Постійно домагався створення доброзичливої атмосфери серед працівників, своєчасних виплат зарплати і соціальної допомоги, запобігав скороченню робочих місць, поліпшував умови праці і виробничого побуту, організовував санітарно-курортне лікування та оздоровлення членів профспілки. Продуктивніше стали працювати більшість факультетських профорганізацій.

     Всього в інституті 825 працівників, всі – члени профспілки. До первинної профорганізації належали також 36 непрацюючих пенсіонерів.

     Розширювалась навчальна та наукова база університету. Розпочато будівництво трьох великих корпусів: юридичного (тепер Юридичний інститут), музично-художнього (тепер Інститут мистецтв) і радіофізичного та природничого (тепер Інститут природничих наук) факультетів. У 1995 р. почав діяти філософський факультет із кафедрою релігієзнавства, а на педагогічному — кафедри історії педагогіки і українознавства. У 1996 р. започатковано Науково-дослідний інститут українознавства. На юридичному факультеті відкрито кафедри цивільного права і процесу та кримінального права і процесу, а на музичному — кафедру музики і хореографії.

     1997 року почав діяти факультет фізичної культури і спорту з кафедрою методики фізичного виховання, Гуманітарний інститут, Юридичний коледж та закладено Ботанічний сад, де на 110 га землі висаджено вже 50 тис. дерев і кущів.

     1998 року відкрито Мукачівський інститут — філію Прикарпатського університету, факультет економіки, права і дизайну в Калуші та Рахівський відділ Педагогічного інституту університету; природничий факультет із кафедрами біології, біоорганічної хімії та анатомії і фізіології; на історичному факультеті — кафедру всесвітньої історії, а на економічному — менеджменту і маркетингу.

     1999 року університет отримав четвертий рівень акредитації. Цього ж року створено Фізико-хімічний інститут, відкрито Коломийський інститут та Педагогічний коледж. У Долині створено відділ університету, а на факультеті фізичної культури і спорту — кафедру спортивних спеціалізацій.

   Завершено будівництво п’яти поверхів житлового будинку для працівників університету.

    На засіданнях профкому розглядалися питання про стан виплати заробітної платні працівникам університету і погашення заборгованості; про дотримання трудового законодавства, навчання активу профкому, санітарно-гігієнічного стану робочих місць; про правила внутрішнього розпорядку, виділення санаторно-курортних путівок, надання матеріальної допомоги; про перенесення робочих днів у зв’язку зі святами; про роботу профбюро факультетів; про стан роботи університету в осінньо-зимовий період, квартирне питання, виконання місячних планів профкому; про зміни до статуту університету; про недопустимість адміністративного втручання посадових осіб у профдіяльність; створення цехових профорганізацій та профгруп у новостворених підрозділах університету; про проведення звітно-виборних зборів у цехових профорганізаціях і профгрупах; розглядалися подання ректора про надання згоди на звільнення працівників за скороченням штату і т. п. За згодою колективів та самих працівників профком дав згоду на звільнення за скороченням штатів 16 осіб.

     Проведено університетську спартакіаду викладачів і співробітників. З 1999 року на базі університетського оздоровчого табору “Смерічка” з 12 по 23 серпня організовано зміну для відпочинку працівників і студентів університету, їх дітей та інших членів сім’ї. Профком не зумів через брак коштів залучити до організації літнього оздоровлення працівників та їх дітей санаторій-профілакторій “Здоров’я”.

     Одним із питань, що розглядалися на профкомі, було створення резерву голови профкому. До нього обрано старшого викладача кафедри історії стародавнього світу і середніх віків, голову профбюро історичного факультету Кочкіна І. Т. і доцента кафедри німецької філології, члена профкому Власову О. І.

     Щорічно скликалась конференція профкому і трудового колективу, на якій розглядались питання виконання трудового договору профкому з ректоратом і прийняття нової угоди на наступний рік.

     Свої плани профком  складав на два місяці. До свят проводились місячники впорядкування територій університету, могил колишніх працівників, що залишились без догляду.

     Профком звернувся до ректорату з пропозицією частину коштів із прийому на навчання від юридичних і фізичних осіб спрямувати для цільового використання факультетами, що їх заробляють, з 1997 р. ввести субрахунки для підрозділів університету. Запропоновано у кошторисі університету передбачити фонд матеріального заохочення в розмірі не менше 2% від фонду заробітної плати відповідно до чинного законодавства. Профком звернувся до ректорату з вимогою показати в кошторисі витрати, передбачені колективним договором, позитивно вирішувати питання збільшення асигнувань на заробітну плату, зокрема професорсько-викладацького складу, матеріальну допомогу, охорону праці. Відзначено, що профком як уповноважений представник інтересів  колективу безпідставно усунений адміністрацією від роботи у вироблення кошторису та його здійснення.

     Профком також добивався зменшення навчального навантаження, боровся проти неоплачування понаднормових годин та відпусток з виробничих мотивів без згоди працівників, примусових чергових відпусток у період проведення вступних екзаменів, звільнення працівників за скороченням штату і одночасно прийом нових працівників такої ж кваліфікації. Мали місце факти, коли працівників звільняли з роботи за скороченням штату з порушенням законів про працю, зокрема без попередньої згоди профкому. Наприклад, після такого звільнення суд поновив на роботі двох працівників. А взагалі за згодою колективів та самих працівників профком дав згоду на звільнення за скороченням штату 16 осіб.

Розподілено обов’язки між членами профкому:

Костишин Ф. Ф. – голова профкому, голова комісії із соц. страхування;

Гуцуляк Б. В. – заступник голови з питань соціально-побутової роботи, заступник голови комісії із соціального страхування;

Яковишин В. М. – заступник голови з організаційних та виробничо-економічних питань;

Алексеєва В. С. – голова профбюро адмінчастини;

Барчук В. М. – голова профбюро філологічного факультету, член комісії із житлово-побутових питань;

Власова О. І. – голова культурно-масової комісії;

Вольченко Д. А. – відповідальна за забезпечення профроботи засобами наглядності;

Гурко Г. В. – секретар профкому;

Довжинська О. М. – член комісії з житлово-побутових питань;

Доронюк В. Д. – відповідальна за роботу зі сприяння розвитку колективного садівництва і городництва;

Загородній О. П. – відповідальний за роботу з пенсіонерами – колишніми працівниками університету;

Кучера А. В. – голова профбюро юридичного факультету, заступник голови комісії з житлово-побутових питань;

Климишин І. А. – відповідальний за узагальнення і вироблення пропозицій щодо вдосконалення роботи університету і вимог щодо покращення умов праці і матеріально-побутового забезпечення працівників, очолює сприяння науково-дослідній роботі;

Курило Б. В. – голова спортивно-масової комісії;

Кочкін І. Т. – голова профбюро історичного факультету, уповноважений профкому в комісії з трудових спорів;

Мороз С. Д. – голова комісії із житлово-побутових питань;

Сабан М. І. – керівник групи з охорони праці;

Хома О. І. – уповноважений представник профкому з охорони і безпеки праці, член університетської комісії з охорони праці.

     Затверджено проект Положення про профком первинної організації університету.

     У березні 2000 року відбулась ХХХ звітно-виборна профспілкова конференція Прикарпатського університету імені В. Стефаника, на якій підведено підсумки роботи профспілкової організації за звітний період та обрано новий склад профкому в кількості 25 осіб. 18 з них делеговано у профком із підрозділів університету. Головою профкому переобрано Костишина Ф. Ф. У склад профкому ввійшли:

Алексеєва В. С. – начальник відділу постачання;

Гречук В. Ю. – викладач Коломийського педагогічного коледжу;

Гуменюк Г. М. – асистент кафедри теорії і методики фізичного виховання;

Думчак І. М. – вчений секретар Інституту українознавства;

Завійський Ю. М. – доцент кафедри анатомії і фізіології;

Кочкін І. Т. – старший викладач всесвітньої історії;

Кульчицька Н. В. – доцент кафедри алгебри й геометрії;

Кучера А. В. – старший викладач кафедри кримінального права і процесу;

Левенець Л. П. – медсестра санаторію-профілакторію “Здоров’я”;

Макарова Л. І. – доцент кафедри соціальної і педагогічної психології;

Мінцис Е. Є. – асистент кафедри англійської філології;

Мулярчик Г. М. – інженер-програміст університетської бібліотеки;

Поліщук В. П. – старший викладач кафедри музикознавства;

Угорчак Ю. М. – завідувач Музею освіти Прикарпаття;

Файчак З. Є. – доцент кафедри теорії і методики початкового навчання;

Форкавець Ю. М. – асистент кафедри менеджменту і маркетингу;

Шпільчак В. А. – доцент кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва;

Грицуляк Б. В. – професор, завідувач кафедри анатомії і фізіології, заступник голови профкому;

Яковишин В. М. – доцент кафедри релігієзнавства, заступник голови профкому;

Лилик М. Й. – директор студентського містечка;

Мороз С. Д. – начальник відділу кадрів;

Чобанюк В. М. – доцент кафедри фізики твердого тіла;

Калашнікова Е. Д. – доцент кафедри економічної теорії;

Толошняк Н. А. – доцент кафедри музикознавства.

     У квітні на засіданні профкому було розглянуто питання про постійні комісії профкому та розподіл обов’язків між його членами. Одноголосно обрано заступниками голови профкому Грицуляка Б. В. і Яковишина В. М., секретарем – Кучеру А. В., заступником секретаря – Мулярчик Г. М. Сформовано постійні комісії і розподілено обов’язки між членами профкому.

     Комісія із соціального страхування: Костишин Ф. Ф. – голова комісії, Грицуляк Б. В. – заступник голови, Тарасенко А. М. –  секретар комісії; Вільшук Т. В., Малишева М. В. – члени комісії.

     Комісія з організаційних питань: Костишин Ф. Ф. – голова, Кочкін І. Т. – заступник голови; Гречук В. Ю., Думчак І. М., Мінцис Е. Є. – члени комісії.

     Комісія із соціально-економічних питань: Яковишин В. М. – голова, Файчак З. Є. – заступник голови; Доронюк В. Д., Завійський Ю. М., Кульчицька Н. В. – члени комісії.

     Комісія соціально-побутових та житлових питань: Мороз С. Д. – голова, Лилик М. Й. – заступник голови; Левенець Л. П., Феркавець Ю. М., Шпільчак В. М. – члени комісії.

     Комісія з охорони праці: Чобанюк В. М. – голова, Матнівський М. П. – заступник голови; Алексєєва В. С., Сабан М. І., Хома О. І. – члени комісії.

     Комісія з культурно-масової і спортивної роботи та організованого відпочинку: Толошняк Н. А. – голова, Гуменюк Г. М. – заступник голови; Макарова Л. І., Мицкан Б. М., Луцький Я. В., Поліщук В. П., Якимів Г. М. – члени комісії.

     Комісія з роботи з ветеранами війни, праці і пенсіонерами: Калашнікова Є. Д. – голова, Угорчак Ю. М. – заступник; Бегляк І. М., Власова О. І., Климишин І. А. – члени комісії.

     Затверджено уповноваженим представником профкому з охорони праці Чобанюка В. М.

     Через рік обрано президію профкому  у складі: Костишин Ф. Ф., Грицуляк Б. В., Яковишин В. М., Кучера А. В., Угорчак Ю. М.

      Новому складові профкому довелося працювати в період встановлення нового етапу утвердження демократії в Україні. Помаранчева революція – небачене зростання громадської активності. Студенти, викладачі університету їздили до революційного Києва, співпереживали на місцевих майданах і вулицях, безстрашно забезпечували демократичні вибори Президента в багатьох місцях України. Від імені борців багатомільйонного Майдану Незалежності новообраному ректору Богданові Остафійчуку було вручено помаранчевий прапор.

     Зміна системи влади в державі поставила перед профспілками нові завдання щодо їх участі в розбудові громадянського суспільства та розв’язанні соціально-економічних проблем. І для первинної профспілкової організації університету це виявилося справжнім випробуванням. Склалися умови, в яких важко було будувати партнерські відносини ректорату і профкому. Особливо це стосувалося процесу вироблення, прийняття і виконання колективного договору. Від адміністрації важко було домогтися взяття конкретних зобов’язань, зокрема щодо спрямування зароблених колективом коштів на вирішення важливих соціальних проблем працівників університету. Змінився і статус університету, розширилась навчальна база, збільшився науковий потенціал. У 2004 році Прикарпатський університет імені Василя Стефаника отримав статус національного.  Почали діяти інститути: Педагогічний, Культури і мистецтв, Іноземних мов, Юридичний, Туризму й менеджменту, Філології, Природничих наук, відкриваються нові кафедри, започатковуються нові спеціальності, створюються наукові центри.

     В цей час профком обрав для себе і вирішував три основні проблеми: по-перше, шукав своє місце в системі економічних і політичних відносин; по-друге, вдосконалював внутріспілкову роботу для ефективнішого захисту працівників; по-третє, вів пошук шляхів до консолідації в самому профспілковому русі та подолання стереотипів споживацького ставлення до профспілки. Ці питання були предметом обговорення на звітно-виборних зборах, у профорганізаціях та групах. У грудні 2003 року на засіданні профкому слухалось питання “Про стан дотримання трудового законодавства і правового захисту працівників університету” та прийнято відповідну постанову. За останні п’ять років жодне підвищення рівня оплати праці не обходилось без серйозного профспілкового тиску на владні структури. Їх вирішення було підкріплене масовими акціями протесту в яких делегати первинної профорганізації університету брали безпосередню участь, зокрема в чотирьох загальнонаціональних пікетуваннях Кабінету Міністрів і Верховної Ради України. Від імені первинної профспілкової організації посилали листи, телеграми, звернення до Адміністрації Президента, Уряду, Парламенту і Міністерства. В результаті були ліквідовані заборгованості з виплати зарплати, примусові відпустки без оплати. Після довготривалого тиску на ректора з боку профкому, колективів підрозділів та їх керівників було досягнуто запровадження з травня 2001 року надбавок і доплат до посадових окладів викладачам та іншим працівникам, із жовтня 2004 року їх отримували всі працівники університету. Суттєво збільшились доплати для професорсько-викладацького складу.

     У сфері уваги профкому було питання штатного укомплектування університету. Профком всіляко стримував скорочення штату працівників, адже на той час недостатньо були укомплектовані штатами деякі кафедри, відділ кадрів, канцелярія, навчально-допоміжні і, особливо, обслуговуючі служби.

     У 2000-2005 роках профкому вдалося дещо внормувати і в якійсь мірі зменшити обсяг навчального навантаження викладачів, яке не повинно перевищувати 900 годин на рік. Неодноразово піднімалось питання про потребу вдосконалити практику визначення обсягу та змісту навчального навантаження. В значній мірі це було пов’язано із впровадженням кредитно-модульної системи. Профспілка теж домоглася відміни контрактної форми трудових договорів. Контракти збереглися тільки для викладачів, що отримували наукову пенсію і продовжували працювати.

     Профком і профбюро надавали допомогу членам профспілки у вирішенні різних трудових суперечностей. На засіданнях профкому з цього питання багато разів заслуховувалися інформації керівництва університету, а щодо здійснюваних виплат – бухгалтерії. Результатом стала регулярна і майже стабільна виплата заробітної плати. У 2003 році профком не допустив спроби адміністрації університету зменшити компенсаційні виплати працівникам, що побували у відрядженнях.

     У 2000-2005 роках профком тричі аналізував стан правового захисту і правової освіти працівників. В Юридичному інституті з ініціативи профкому, за сприяння директора інституту професора Басая В. Д. і голови профбюро Кучери А. В. почала діяти громадська правова консультація – юридична клініка, де допомогу отримували співробітники університету.

     В центрі діяльності профкому і профбюро були домагання безпечних і здорових умов праці. Багато разів ці питання обговорювались на засіданнях профкому. Зокрема аналізувався стан справи в Інституті мистецтв, на факультеті фізичного виховання і спорту, колишніх фізичному і природничому факультетах, інших підрозділах. Під профспілковим контролем ці питання вирішувались в інститутах Юридичному і Природничих наук, на факультетах історичному, математики та інформатики, Калуському факультеті економіки, права і дизайну. Значний обсяг ремонтних і оздоблювальних робіт проведено в Коломийських – інституті і педколеджі. Чотири рази на профкомі заслуховувались питання умов праці обслуговуючого персоналу, відзначались суттєві недоліки. При сприянні профбюро і особисто його голови Алексєєвої В. С. вони оперативно вирішувались. Дещо було поліпшено забезпечення їх спецодягом, спецінструментами, допоміжним обладнанням і спецзасобами.

     Профком спільно зі службою охорони праці домоглися запровадження атестації робочих місць. Першочергово вона була проведена в лабораторіях кафедр теоретичної і прикладної хімії, біохімії, окремих комп’ютерних класів, робочих місць працівників, які виконували електрозварювальні і малярні роботи, а також працівників кухні. За результатами атестації робочих місць, були встановлені певні пільги для працівників. Регулярно проводились і оплачувались обов’язкові медичні огляди деяких категорій працівників.

      Стан охорони і безпеки праці тісно пов’язаний зі станом захворюваності працівників, який щорічно аналізувався профспілковим комітетом. За цими аналізами виявилося збільшення кількості онкологічної, кардіологічної, бронхолегеневої і неврологічної діагностики. Зросла кількість порівняно молодих людей, які померли і яким встановлена інвалідність. Профком подав клопотання до адміністрації університету про відкриття університетської поліклініки та створення університетського центру фізичної реабілітації працівників і студентів на базі поліклініки санаторію-профілакторію “Здоров’я” та спортивно-оздоровчого комплексу в Микуличині і Ворохті. За п’ять років працівникам університету було видано 180 санаторно-курортних путівок. Із метою забезпечення прозорості та реакції на критику щодо виділення путівок вирішено планові путівки розподіляти на підрозділи з врахуванням думки колективів підрозділів, більше путівок виділяти малозабезпеченим працівникам з числа навчально-допоміжного і обслуговуючого персоналу.

     Щорічно в серпні більше ста працівників із сім’ями мали можливість оздоровитись у Микуличинському спортивно-оздоровчому комплексі “Смерічка”.

  Спільно з ректоратом профком вирішував питання літнього оздоровлення дітей працівників. Тільки в 2004 році профком виділив 7 тисяч 200 гривень на часткову оплату дитячих путівок. Всього за п’ять останніх років виділено 293 путівки для дітей працівників університету.

    Безперечно, що якість праці і людське здоров’я безпосередньо пов’язані з харчуванням. Профком двічі слухав питання про стан обслуговування, якість продуктів і страв у закладах громадського харчування. Протягом всіх п’яти років у цих закладах підтримували порівняно невисокі ціни. Профком неодноразово ставив питання про урізноманітнення асортименту та покращення якості продуктів, а також збільшення кількості обслуговуючого персоналу для ліквідації черг у години пік.

     Постійна увага приділялася і внутріспілковій діяльності. За п’ять років профспілка зросла на 385 осіб. На початок 2005 року в первинній профорганізації університету було 1514 членів профспілки, в т. ч. 1475 працівників і 39 непрацюючих пенсіонерів. Вони об’єднані в 19 цехових організацій.

     Кожного місяця скликалися засідання профкому. Всього проведено 57 засідань. На проміжних університетських конференціях профком звітував про свою роботу, доповідав про зроблене в справі соціально-економічного захисту працівників і виконання колективних договорів. На обговорення засідань профкому виносились найрізноманітніші важливі питання профспілкового життя. За п’ять років профком заслухав питання про роботу практично всіх профспілкових організацій і надав їм певну допомогу у вирішенні найрізноманітніших питань.

     Робота профкому планувалась, розроблялись на рік заходи первинної профорганізації, а потім вони конкретизувалися в поточних квартальних планах.

   При профкомі було створено 6 комісій із окремих напрямків профспілкової діяльності. Систематично працювала комісія із соціального страхування. Комісія вчасно призначала допомоги, зокрема при народженні дитини, по догляду за дитиною у віці до 3-ох років, тимчасової непрацездатності, на поховання.

    Активно працювала комісія із житлових питань. У студентських гуртожитках № 4 і № 5 виділено 16 двокімнатних блоків, які рішенням міськвиконкому дозволено використовувати як тимчасове житло для працівників університету. В той час 26 працівників університету, в тому числі із сім’ями проживали у студентських гуртожитках. Однак понад 100 молодих працівників не мали постійного житла. У 2004 році профком розглянув питання про сприяння членам профспілки в оформленні черги в міському кооперативі з будівництва житла для молодих сімей. Надавались консультації молодим працівникам із житлового законодавства, піднімали клопотання перед обласною і міською владою щодо постановки їх на квартирний облік.

       Однак нерозв’язані проблеми залишились із спорудженням житлового будинку на Південному бульварі. Мотивуючи тим, що будівництво будинку було незавершеним, і мова йшла не про розподіл державного житла, а про його продаж, керівництво університету не залучило профком до розподілу квартир і він не брав у цьому участь. Частину майбутнього житла отримали окремі працівники, які не перебували на квартирній черзі, оскільки мали власне житло, а нові квартири тільки розширили їх житлові умови. Вісім квартир отримали викладачі, які були в черзі на отримання житла, але й вони постраждали, бо не тільки несли значні затрати на добудову квартири, але й змушені були зобов’язатися заплатити 13,5 тисяч доларів за продане їм житло. Профспілковий комітет продовжував добиватись, щоб працівникам, які стояли на квартирній черзі, надали безплатне державне житло в університетському житловому будинку після введення його в експлуатацію.

     У центрі уваги профкому була також культурно-масова робота. Активізації роботи в цьому напрямі послужило заслуховування профкомом у березні 2004 року питання про участь профорганізації Інституту мистецтв у розвитку мистецької творчості в університеті. Традиційною стала участь членів профспілки в університетських оглядах-конкурсах художньої самодіяльності. Це результат, зокрема, натхненної праці багатьох ентузіастів з Інституту мистецтв, керівників та профспілкових лідерів інститутів та факультетів, а також директора Центру культури Якимів Г. М. Успішно розвивалась художня творчість в інститутах – Юридичному, Педагогічному, Філології, на – факультетах математики та інформатики, філософському, історичному та інших. Подяки за організацію культурного дозвілля своїх працівників заслужили голова профбюро Шевчук І. І. та директор бібліотеки Бігусяк М. В.

     Певну роботу проводила і спортивно-масова комісія. Було розроблене і затверджене на профкомі положення про проведення університетських спортивних турнірів серед працівників. Однак у зв’язку з подіями Помаранчевої революції спортивні змагання не вдалося завершити.

     Спортивно-масову роботу добре проводило профбюро Юридичного інституту та факультету математики й інформатики.

     Досить активно проводилась робота з непрацюючими пенсіонерами-ветеранами університету. Профком допомагав матеріально заслуженим членам профспілки у скрутний для них час. З більшістю ветеранів профспілкові організації мали тісні зв’язки. Профбюро економічного факультету турбувалося про найстарішого за віком ветерана університету – доцента Бабашкіну К. А., якій виповнилось 89 років. У березні 2005 року в кафе “Гаудеамус” пройшла зворушлива зустріч колективу математиків зі своїм колишнім деканом, одним із перших викладачів та організаторів педінституту Дідиком В. Ю. з нагоди його 80-річчя.

    Дбали про своїх ветеранів на історичному та економічному факультетах, в інститутах філології, мистецтв і педагогічному, Коломийському педколеджі та інших профорганізаціях. Профком щорічно виділяв кошти, організовував зустрічі з ветеранами до Дня Перемоги, оплачував святкові столи.

     Активно працювала ревізійна комісія. Під її контролем були планування профспілкового бюджету, надходження внесків та видатки; банк, каса і касові операції; штати і фонд заробітної плати; матеріальні цінності; бухгалтерський облік і звітність; робота з документами і стан профспілкового господарства. За період 2000-2004 років видатки профспілкового бюджету склали: на матеріальну допомогу – 55 348 грн. 56 коп; на заохочення профактиву – 13 500 грн.; на дитяче оздоровлення – 7 200 грн.; на культмасову роботу – 26 359 грн. 52 коп.; організаційні видатки – 5419 грн. 76 коп. Перераховано обласній та вищим організаціям – 75 303 грн.

     У березні 2005 року відбулася чергова профспілкова звітно-виборна конференція, на якій з доповіддю про роботу первинної профспілкової організації університету в 2000-2004 роках виступив голова профкому Костишин Ф. Ф. Він проаналізував проведену в профспілкових організаціях роботу, охарактеризував недоліки. Висловив вдячність за проведену роботу кращим головам профспілкоих бюро: історичного факультету – Кочкіну І. Т., Юридичного інституту – Кучері А. В., Педагогічного інституту – Файчак З. Є., філософського факультету – Макаровій Л. П., санаторію-профілакторію Левенець Л. П., Інституту мистецтв – Шпільчаку В. А., загальноуніверситетських служб Угорчаку Ю. М., адмінгоспчастини – Алесєєвій В. С., факультету романо-германської філології – Мінцис Е. Є., Наукової бібліотеки – Шевчук І. І., Коломийського педколеджу – Микитюк Г. Ю. Алєксєєва В. С. за довголітню і активну профспілкову діяльність представлена до нагородження Почесною грамотою ЦК профспілки. У виступах роботу профкому оцінено задовільно.

     На конференції обрано новий склад профкому. Одноголосно головою профспілкового комітету університету переобрано на новий термін Костишина Федора Федоровича. В склад профкому ввійшли:

Алєксєєва Валентина Станіславівна, начальник відділу постачання, від профорганізації адмінгоспчастини;

Белей Михайло Дмитрович, доцент, від профорганізації філософського факультету;

Грицуляк Володимир Васильович, професор, зав. кафедри, від профорганізації Інституту природничих наук;

Гуменюк Галина Михайлівна, доцент, від профорганізації Інституту туризму і менеджменту;

Джочка Ірина Федорівна, доцент, від профорганізації Інституту філології;

Долинська Галина Михайлівна, викладач, від профорганізації Коломийського педколеджу;

Завійський Юрій Михайлович, доцент, від профорганізації факультету фізичної культури і спорту;

Казмерчук Анатолій Іванович, доцент, від профорганізації факультету математики й інформатики;

Косаревич Оксана Петрівна, викладач, від профорганізації економічного факультету;

Кочкін Ігор Тарасович, старший викладач, від профорганізації історичного факультету;

Кучера Антоніна Володимирівна, старший викладач, від профорганізації Юридичного інституту;

Лилик Михайло Йосипович, директор студентського містечка, від профорганізації адмінгоспчастини;

Левенець Людмила Петрівна, медсестра, від профорганізації санаторію-профілакторію;

Ліщинська Людмила Дмитрівна, від профорганізації загальноуніверситетських служб;

Макарова Людмила Іванівна, доцент, від профорганізації філософського факультету;

Мінцис Елла Євгенівна, асистент, від профорганізації Інституту філології;

Микитюк Галина Юріїівна, викладач, від профорганізації Коломийського інституту;

Поліщук Володимир Павлович, старший викладач, від профорганізації Інституту мистецтв;

Прокопів Володимир Васильович, доцент, від профорганізації Інституту природничих наук;

Файчак Зоя Євгенівна, доцент, від профорганізації Педагогічного інституту;

Хома Оксана Іванівна, інженер, від профорганізації адмінгоспчастини;

Чобанюк Володимир Михайлович, доцент, від профорганізації Інституту природничих наук;

Шевчук Ірина Іванівна, зав. відділом Наукової бібліотеки, від профорганізації бібліотеки;

Шпільчак Володимир Михайлович, доцент, від профорганізації Інституту мистецтв.

     На першому засіданні профкому обрано заступників голови профкому: Грицуляка Б. В., професора, зав. кафедри анатомії і фізіології та Алексєєву В. С., начальника відділу матеріально-технічного забезпечення. Секретарем засідань профкому обрано Кучеру А. В., доцента кафедри кримінального права і процесу.

     В склад президії ввійшли: Костишин Ф. Ф. – голова профкому, Грицуляк Б. В. – заступник голови, Алексєєва В. С. – заступник голови, Кучера А. В. – секретар засідань президії і профкому, Чобанюк В. М. – член профкому.

 Затверджено 8 постійних комісій із п’яти членів у кожній та розподілено обов’язки між членами профкому.

Комісія з організаційних питань: Костишин Ф. Ф. – голова комісії, Яковишин В. М. – заступник голови, Кочкін І. Т., Угорчак Ю. М., Шпільчак В. А. – члени комісії.

Комісія з питань трудового і соціально-економічного захисту членів профспілки: Чобанюк В. М. – голова комісії, Козмерчук А. І. – заступник голови,  Долинська Г. М., Косаревич Д. І., Лилик М. І. – члени комісії.

Комісія із соціально-побутових і житлових питань: Алексєєва В. С. – голова комісії, Кучера А. В. – заступник голови,  Макарова Л. І., Тяла Л. К., Харченко І. Г. – члени комісії.

Комісія з охорони праці:  Хома О. І., – голова комісії, Прокопів В. В. – заступник голови, Дмитерко М. О., Матківський М. П., Сабан М. І. – члени комісії.

Комісія з питань культурно-масової і спортивної роботи: Поліщук В. П. – голова комісії, Семенюк М. І. – заступник голови, Толошняк Н. А., Якимів Г. І.,  Яцків Я. М. – члени комісії.

Комісія з охорони здоров’я: Грицуляк Б. В. – голова комісії, Бойчук Т. В. – заступник голови, Грицак Б. А., Завійський Ю. М., Левенець Л. П. – члени комісії.

Комісія роботи з ветеранами, інвалідами і непрацюючими пенсіонерами: Ліщинська Г. Д. – голова комісії, Вільшук Т. В. – заступник голови, Костів М. М., Шаманов М. О., Яценюк В. Х. – члени комісії.

Комісія з організації колективного відпочинку і дозвілля працівників: Белей М. Д. – голова комісії, Соя М. М. – заступник голови, Гуменюк Г. М., Михайлюк Г. Ю., Шевчук І. І.

     Уповноваженим представником профкому з охорони праці затверджено Хому О. І.

     У 2005 році ректором університету обрано колишнього проректора з наукової роботи  доктора фізико-математичних наук, професора Богдана Остафійчука. Університет розростається, збільшується його навчально-матеріальна база, зростає науковий потенціал. На базі історичного факультету відкрито Інститут історії й політології, запрацював окремий підрозділ університету – Юридичний коледж, в університетській бібліотеці створено відділ комп’ютерного забезпечення, у складі Центру інформаційних технологій запрацював видавничо-дизайнерський відділ, відкрито нові кафедри, лабораторії, науково-освітні центри. Придбано й обладнано для Педагогічного інституту добротний навчальний корпус на вул. Степана Бандери, Завершується переобладнання великого приміщення під навчальний корпус Інституту туризму і менеджменту, Інститут мистецтв отримав додатково навчальні приміщення в корпусі на вул. Мазепи, куплено спортивний комплекс “Олімп”.

     У 2005-2010 роках новообраний профком у будь-яких умовах намагався першочергово забезпечувати захист трудових, соціально-економічних, професійних прав та інтересів членів профспілки. Саме ці питання постійно були предметом обговорення на засіданнях профкому, звітно-виборних зборах, у профспілкових організаціях і групах.

     Представляючи та захищаючи права членів профспілки, разом із колегами-спілчанами з усієї України під керівництвом Центрального комітету профспілок первинна профспілкова організація університету спільно організували тиск на урядові структури і домоглися вирішення багатьох питань у сфері оплати праці. На вимогу освітян уряд із 1 червня 2007 року ввів 11 етап Єдиної тарифної сітки і заробітна плата працівників університету підвищилась на 20 відсотків. З 1 вересня 2008 року, замість 1 листопада було введено 111 етап Єдиної тарифної сітки, що дозволило ввійти в кризовий період з підвищеною в середньому на 500 гривень заробітною платою.

     Важливою перемогою галузевої профспілки було прийняття Закону України  про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту”. Протягом 2005-2009 років працівники і науково-педагогічні працівники університету отримували заборгованість із виплати надбавки за вислугу років і допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. Загальна сума повернених коштів склала 2 мільйони 933 тисячі гривень.

     Завдяки дієвій і впливовій профспілковій позиції заробітна плата протягом 2005-2008 років зросла в 2,5 рази.

     Зусилля профспілкового комітету і профспілкових організацій на місцях направлялись на удосконалення колдоговірної роботи, яка є основною формою правового захисту працівників. Колдоговірне регулювання охопило всіх працівників університету. З ініціативи профспілки колективний договір між адміністрацією університету і первинною профспілковою організацією укладався систематично і реєструвався своєчасно. Тільки в умовах кризового 2009 року довелось продовжити дію колдоговору попереднього року. Питання укладення і виконання колективних договорів більше 12 разів розглядалось на засіданнях профспілкового комітету.

     Відомо, що колдоговірне регулювання трудових відносин нерозривно пов’язане з певними аспектами чинного трудового законодавства про освіту. Саме тому організація громадського контролю за їх дотриманням стала особливою формою профспілкової діяльності. Працівники університету частіше почали звертатися в профком саме за юридичними роз’ясненнями і це дозволяло уникнути багатьох порушень чинного законодавства і конфліктів у трудовому колективі.  В цих питаннях профком тісно співпрацював із юридичним відділом університету. Профспілковий комітет придбав і використовував необхідну правову літературу, зокрема збірники нормативно-правових актів з питань регулювання трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників.

     На постійному контролі профкому був стан виплати заробітної плати, яка в цілому виплачувалась вчасно. Головний бухгалтер на засіданнях профкому систематично інформував про стан різного роду виплат, слухалися питання матеріального стимулювання працівників. У жовтні 2004 року в університеті були запроваджені надбавки і доплати до посадових окладів і тарифних ставок працівників. Більшість працівників отримували так звані “ректорські” доплати за складність і напруженість у роботі, що суттєво збільшили їх заробітки.

     Профком і профспілкові бюро надавали допомогу членам профспілки у вирішенні різних трудових проблем і суперечностей, зокрема щодо встановлення розміру зарплати і доплат до неї, обсягу навчального навантаження, додаткової роботи, пенсійного забезпечення, взаємин із керівництвом тощо. Більшість цих звернень і запитів вирішувались позитивно й оперативно.

     Вдалося зберегти систему оплати відряджень викладачів, що працюють у підрозділах університету – НКЦ, розташованих за межами Івано-Франківська.

     Знято проблему видачі працівникам роздрукованих даних щодо їхньої заробітної плати. Всі відповіді на запитання давав профспілковий комітет спільно з працівниками бухгалтерії.

     Протягом 2005-2010 років профком вносив пропозиції до багатьох нормативних актів. При безпосередній участі профкому розроблялись і вдосконалювались Статут університету і правила внутрішнього розпорядку. Також було ініційовано зміни до проекту Трудового кодексу. За профспілкової ініціативи було вирішено питання щодо доплати надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення, надання щорічної відпустки завідувачам лабораторій. Профком домігся того, що не було обмежено розміру пенсій працюючих пенсіонерів.

     Особливу увагу профком приділяв умовам праці і навчанню працівників університету. Це питання часто обговорювалось на засіданнях профспілкового комітету і профспілкових бюро, на зборах профспілкових організацій. В останні роки покращено роботу з атестації робочих місць за умовами праці. Адміністрація зреагувала на профспілкові вимоги і виділила кошти на проведення цієї роботи. Було атестовано робочі місця зі шкідливими і небезпечними умовами праці в лабораторіях кафедри теоретичної і прикладної хімії, кафедри біохімії, кафедри агрохімії і ґрунтознавства, у рембригаді і комплексі громадського харчування. Питання про стан робіт із атестації робочих місць у січні 2010 року було детально обговорено на засіданні профспілкового комітету. Колективним договором за результатами атестації працівникам передбачено пільги.

     Все ж умови праці й навчання в деяких структурних підрозділах могли бути кращими, на що профком неодноразово акцентував увагу адміністрації університету. Особливо це стосувалося економічного факультету. Профком, обговорюючи в жовтні 2009 року питання про умови праці на цьому факультеті, звернув увагу, що закріплена за факультетом аудиторна база потребує кращого матеріального оснащення і більш повного освоєння.

     Профком завжди турбували проблеми кадрового забезпечення університету, тим більше, що в деяких підрозділах він нижче межі нормативної кількості. У 2009 році адміністрації і профкому вдалося знайти інші місця для “скорочених” працівників навчального корпусу, що знаходився на вул. Чорновола, 88. Профком звернувся до ректорату з проханням завчасно повідомляти про очікуване скорочення і спільно дбати про максимальне залишення “скорочених” у колективі університету, на інших місцях. За активної участі профкому був сформований юридичний відділ, доукомплектовано відділ кадрів і загальний відділ, на факультеті фізичного виховання і спорту з’явились медичні працівники, чого давно добивався профком.

     Профспілковий комітет нарешті домігся, що з’явилися тексти контрактів, які укладалися при прийомі на роботу деяких працівників. На жаль, фінансова криза не дозволила достатньо доповнити укладені контракти підвищеними соціальними гарантіями. Відповідно до контракту була закуплена тільки одна квартира. Іншим працівникам, які потребували житла, надавалися місця в студентському гуртожитку.

     Гостро стояло питання забезпечення житлом працівників університету. Профорганізація спільно з адміністрацією вели облік працівників, що вимагали покращення житлово-побутових умов. Майже двісті сімей працівників університету бажали поліпшити житлові умови, а квартири в останні роки не виділялись.

    Університет розпочав будівництво п’ятиповерхового житлового будинку гуртожиткового типу для молодих сімей на вулиці Сухомлинського. Однак брак коштів практично зупинив це будівництво.

     Та профком сприяв молодим сім’ям у постановці їх на квартирний облік і залученню до молодіжного житлового будівництва. За останні п’ять років 8 молодих сімей працівників університету отримали кредити від держави на придбання житла.

     У 2005-2010 роках профспілковий комітет продовжував здійснювати контроль за дотриманням законодавства про охорону праці та здоров’я працівників. У 2009 році запрацював поліклінічний відділ у здоровпункті університету, де працівники мали змогу без черги звертатися до лікарів першої міської поліклініки за обстеженням і лікуванням. Профком став практикувати часткову оплату сімейних путівок у спортивно-оздоровчий комплекс “Смерічка” для працівників університету та їх дітей у розмірі 50 відсотків від повної вартості путівки. Так, у минулому році було видано таких пільгових путівок у “Смерічку” для 93 осіб.

     Помітну роль у справі оздоровлення відігравав санаторій-профілакторій. Університет дбав про зміцнення його матеріальної бази, профком зі своєї сторони закупив для санаторію-профілакторію сучасні інгалятори, дошки Євмінова, тонометри.

     Тільки 28-29 путівок на рік отримував університет від Фонду соціального страхування, з розрахунку одна путівка на 70 працівників. Комісія із соціального страхування, що складалася з представників адміністрації і профспілки, розподіляла путівки між всіма підрозділами, виділяла їх за медичними довідками. При цьому не посада була головним критерієм, а стан здоров’я і рівень соціальної забезпеченості працівників.

     Особливу увагу профком приділяв дитячому оздоровленню. У 2006 році університетський оздоровчий комплекс “Смерічка” став переможцем  Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращу організацію оздоровлення дітей. За п’ять років там вдалося оздоровити 487 дітей працівників університету. На цю справу з профспілкових коштів вклали майже 84 тисячі гривень. Було задоволено практично всі заяви від членів профспілки на виділення пільгових дитячих оздоровчих путівок. На жаль, Фонд державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 2009 року різко обмежив кількість пільгових дитячих оздоровчих путівок. Того року університет отримав всього 16 дитячих путівок.

     В університеті з року в рік зміцнювалася відповідна матеріальна база для заняття фізичною культурою і спортом. До послуг працівників – спортивні зали, стадіон, працювали групи здоров’я. Найбільш популярною була оздоровча група з плавання, що діяла на базі орендованого басейну в коледжі фізичного виховання. Вона налічувала 70 працівників університету. Багато праці в налагодження цієї роботи вклав асистент кафедри спортивно-педагогічних дисциплін Майструк Н. В. Нові можливості для оздоровлення працівників і занять спортом відкрилися із закупівлею університетом спортивного комплексу “Олімп”.

     Дещо зроблено в справі організації спортивно-масової роботи. Профком спільно з університетським спортклубом провели змагання в залік спартакіади серед працівників із футболу, волейболу, настільного тенісу. Було проведено волейбольний турнір на призи профкому. Профспілковий комітет нагородив переможців змагань перехідним кубком. Дві перші команди отримали комплекти спортивної форми, а всі команди – учасниці змагань – волейбольні м’ячі.

     Не була поза увагою профкому культурно-масова робота. Закономірно, що активну роботу в цьому напрямку проводила профспілкова організація Інституту мистецтв. Особливу старанність у цьому проявили керівники творчих колективів Михайлюк Х. О., Шеремета В. І., Черсак О. М., Скобель Ю. М., Клепар М. В., Міцней М. О. та інші. На побажання членів профспілки профком відновив колективні походи в драматичний театр і філармонію.

     Разом з Інститутом мистецтв і Центром культури щорічно організовувались святкові заходи з нагоди Дня працівників освіти. Профком надавав фінансову підтримку в організації святкових заходів з нагоди різних професійних свят, сприяв проведенню оглядів художньої самодіяльності.

     Значно ожила культурно-просвітницька робота й організація спільного відпочинку та дозвілля після того, як за профспілкові кошти було закуплено автобус марки “Еталон”. Працівники з багатьох профспілкових організацій університету вже побували в екскурсійних поїздках до Львова, Чернівців, Закарпаття, Кам’янця-Подільського, Хотинської фортеці, духовних місць Почаєва, Зарваниці, Гошева, до Скель Довбуша, на свято бринзи до Рахова, долину нарцисів на Закарпатті і т. д. Активними в організації відпочинкових поїздок були профспілкові організації факультетів математики та інформатики і філософського, інститутів Філології, Мистецтв, Історії і політології, Наукової бібліотеки, адмінгоспчастини.

     Важливим аспектом діяльності профспілки була матеріальна підтримка своїх спілчан, що особливо актуально у зв’язку з фінансово-економічною кризою і суттєвим підвищенням вартості життя, зокрема лікування. За п’ять років загальна сума матеріальної допомоги склала більше 323 тисячі гривень. Як правило, члени профспілки отримували допомогу на лікування, на витрати, пов’язані з похованням родичів. Допомагали й тим, хто постраждав від стихійного лиха.

     Профспілковий комітет намагався заохочувати за активну діяльність кращих членів профспілки. Грошові заохочення вручались працівникам до ювілеїв від дня народження, до Дня працівників освіти, профспілковому активу – до знаменних і святкових дат. Всього за п’ять років членам профспілки було виплачено більше 290 тисяч гривень як матеріальне заохочення.

     Загальний фонд матеріального стимулювання склав більше 642 тисячі гривень.

   Особливу увагу профком продовжував приділяти роботі з непрацюючими пенсіонерами-ветеранами університету. З більшістю ветеранів профспілкові організації постійно підтримують тісні зв’язки, провідують їх, запрошують в університет.

     Постійна увага приділялася організаційній і внутріспілковій роботі. На професійному обліку на початок 2010 року було 2004 члени профспілки, в т. ч. 31 непрацюючий пенсіонер. Вони були об’єднані в 50 цехових організацій, у тому числі 8 інститутських, 6 факультетських та 14 інших.  Діяли 104 профспілкові групи.

     Кожного місяця скликались засідання профкому. Всього проведено 50 засідань. На проміжних університетських конференціях профком звітував про свою роботу, доповідав про зроблене в справі соціально-економічного захисту працівників і виконання колективних договорів. На обговорення засідань профкому виносились різноманітні важливі питання профспілкового життя, зокрема такі як звіти про роботу профспілкових організацій з різних напрямків діяльності, про соціально-економічну ситуацію в університеті та стан оплати праці, її охорону і безпеку, про житлово-побутові умови мешканців гуртожитків, про стан захворюваності працівників і їх оздоровлення. Всього було розглянуто більше 110 вузлових питань.

     Для покращення роботи профспілкової організації профком закупив комп’ютерну техніку, яку підключили до електронного зв’язку. Профспілкові організації забезпечені стендами “Профспілковий вісник”. Обладано стенд “Кадри університету”.

     Добре працювали у 2005-2010 роках голови профбюро: Казмерчук А. І., Кочкін І. Т.,  Макарова Л. І., Масевич Л. Д., Мінцис Е. Є., Прокопів В. М., Файчак З. Є., Цюпа О. П.,  Шпільчак В. А. ; профспілкові активісти: Запухляк Р. І. з кафедри радіофізики і електроніки, Куцела О. Я. з Ботанічного саду, Малашевська І. М. з кафедри німецької філології, Сич В. П. з гуртожитку № 4, Штерн В. Ю. з кафедри політології та багато інших.

     У березні 2010 року делегати профспілкових організацій університету зібрались на ХХХII звітно-виборну конференцію. Про роботу профкому університету за звітний період і завдання профспілкової організації щодо вдосконалення внутріспілкової діяльності та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки доповів голова профспілкового комітету Костишин Ф. Ф. Зі звітом ревізійної комісії виступила її голова Малишева М. В. Після активного обговорення доповіді роботу профкому прийнято вважати задовільною. Обрано голову профкому та профспілковий комітет. Головою первинної профспілкової організації університету став доцент кафедри менеджменту і маркетингу Копчак Юрій Степанович. У склад профкому ввійшли члени профспілки, делеговані профспілковими організаціями університету:

Алексєєва Валентина Станіславівна, начальник відділу постачання, голова профорганізації адміністративної частини;

Богуславська Тетяна Василівна, бухгалтер, голова профбюро працівників КСЇ “Калина”;

Верста Оксана Михайлівна, доцент, голова профорганізації Інституту природничих наук;

Гуменюк Галина Михайлівна, доцент, голова профорганізації Інституту туризму;

Джочка Ірина Федорівна, доцент, голова профорганізації Інституту філології;

Казмерчук Анатолій Іванович, доцент, голова профорганізації факультету математики та інформатики;

Кочкін Ігор Тарасович, старший викладач, голова профорганізації Інституту історії і політології;

Кохан Наталія Василівна, доцент, голова проофорганізації Юридичного інституту;

Левенець Людмимла Петрівна, медична сестра, голова профорганізації санаторію-профілакторію;

Лилик Михайло Йосипович, директор студентського містечка, голова профорганізації загальноуніверситетських служб;

Макарова Людмила Іванівна, доцент, голова профорганізації філософського факультету;

Масевич Любов Дмитрівна, викладач, голова профорганізації Коломийського педагогічного коледжу;

Мінцис Елла Євгенівна, асистент, голова профорганізації факультету іноземних мов;

Остафійчук Віталій Іванович, комендант навчального корпусу Інституту мистецтв і гуртожитку № 6;

Петришин Роман Андрійович, доцент, голова профорганізації Педагогічного інституту;

Петрів Ольга Петрівна, викладач, голова профбюро Коломийського коледжу;

Поліщук Володимир Павлович, старший викладач, заступник голови профбюро Інституту мистецтв;

Прокопів Володимир Васильович, доцент, голова профорганізації фізико-технічного факультету;

Пташник Галина Романівна, голова профбюро працівників гуртожитків;

Пташник Юрій Володимирович, асистент, голова профбюро кафедри іноземних мов;

Рихлюк Сергій Павлович, старший викладач, голова профорганізації факультету фізичного виховання і спорту;

Сарабай Богдан Васильович, асистент, голова профорганізації кафедри фізичного виховання;

Удуд Оксана В’ячеславівна, методист, голова профорганізації Центру інформаційних технологій;

Цюпа Оксана Петрівна, старший викладач, голова профорганізації економічного факультету;

Шевчук Ірина Іванівна, зав. відділення, голова профорганізації Наукової бібліотеки;

Шпільчак Володимир Антонович, доцент, голова профорганізації Інституту мистецтв.

Обрано також ревізійну комісію з 5 осіб у складі:

Гнатюка Тараса Дмитровича, доцента кафедри обліку і аудиту;

Васильків Марії Михайлівни, доцента кафедри обліку і аудиту;

Фученко Катерини Матвіївни, провідного бухгалтера;

Малишевої Марії Василівни, провідного бухгалтера;

Гудими Надії Василівни, фахівця відділу кадрів.

     Делегатами на ХХI звітно-виборну конференцію Івано-Франківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України обрано проректора з навчальної роботи Чобанюка Володимира Михайловича, доцента кафедри політології, члена обкому профспілки Костишина Федора Федоровича та доцента кафедри менеджменту і маркетингу, голову первинної профспілкової організації університету Копчака Юрія Степановича. Членами обкому профспілки працівників освіти і науки як представників первинної профорганізації працівників університету делеговано Костишина Ф. Ф. та Копчака Ю. С.

     Новообраному профкому довелось працювати в непростих умовах кризових явищ у соціально-економічній сфері та змін у суспільно-політичному житті. Для університетського колективу це був період випробування на стабільність і підтвердження високого статусу національного вищого закладу IV рівня державної акредитації. І колектив університету справився з цим завданням успішно. Здобуті місця в міжнародних наукових рейтингах, всеукраїнських предметних олімпіадах підтвердили високий рівень наукових знань, професіоналізм викладачів і студентів. У 2015 році за показниками науково-метричної бази Scopus наш ВНЗ зайняв 11 місце серед вищих навчальних закладів України. Важливу роль у цьому відіграла і первинна організація університету, яка постійно дбала про згуртування і консолідацію університетського колективу, на підтримку в ньому здорового морально-психологічного клімату. За будь-яких умов профком першочергово намагався забезпечувати захист трудових, соціально-економічних, професійних прав та інтересів членів профспілки. Ці питання постійно були предметом обговорення на багатьох засіданнях профспілкового комітету.

     З 1 січня 2013 року започатковано традицію укладання колективного договору на період до двох років із правом трудового колективу вносити зміни і доповнення до цього документу протягом усього часу його дії.

     На постійному контролі профкому був стан виплати заробітної плати. З початку 2013 року запроваджено практику погодження надання матеріальної допомоги працівникам університету з профкомом. Від початку такої практики матеріальну допомогу за кошти університету надано 95 працівникам.

     Оскільки члени профспілки часто зверталися у профком за юридичними роз’ясненнями то він тісно співпрацював з юридичним відділом університету. Було придбано і використовувано необхідну правову літературу, зокрема збірники нормативно-правових актів із питань регулювання трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників. Юридичну допомогу члени профспілки отримували і в громадській правовій клініці Юридичного інституту.

     У межах своїх повноважень профком здійснював громадський контроль із дотриманням чинного законодавства про працю. У цьому питанні він співпрацював із комісією з трудових спорів. Профком систематично мав правову допомогу від юрисконсульта обкому профспілки Зоряни Король.

     Особливу турботу становило навчальне навантаження викладачів більшості кафедр, яке за обсягом залишалося великим. Ці питання неодноразово піднімались на засіданнях профкому, конференціях трудового колективу на ректорських нарадах.

     Часто на порядку денному засідань профкому, профбюро та зборах профорганізацій обговорювались питання умов праці і навчання, проводився контроль за сприятливими умовами праці.

     Покращено роботу з атестації робочих місць за умовами праці. Колективним договором за результатами атестації працівникам передбачено пільги у вигляді додаткових відпусток, доплат до тарифних ставок і окладів, а також безкоштовна видача молока.

     Протягом останніх років в університеті проводилась оптимізація та реорганізація різних структурних підрозділів, що привело до скорочення штату працівників. Під скорочення потрапили штатні одиниці сторожів, прибиральників, ліквідовано Долинський НКЦ. Загалом було скорочено близько двохсот штатних одиниць. Профком брав участь у відповідних комісіях і постійно контролював, щоб цей процес якомога менше наносив шкоди працівникам. У результаті майже половину працівників, що потрапили під скорочення, вдалося працевлаштувати на інших посадах.

     Об’єднаними зусиллями профспілки, кадрової, правової та управлінської служб університету проведено повне забезпечення працівників посадовими і виробничими інструкціями.

     Постійно в полі зору профкому було питання забезпечення житлом працівників університету. Майже двісті сімей потребували поліпшення житлових умов, 90 з них перебували на обліку у міськвиконкомі. На жаль, в останні роки квартири не виділялися. Можливості надання працівникам гуртожитку теж обмежені, оскільки університет мав тільки 16 кімнат із правом здійснення там державної реєстрації.

     Профспілковий комітет тісно співпрацював з Івано-Франківським регіональним управлінням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Представники Фонду були запрошені на засідання профкому, де обговорювались програми, які підтримував Фонд. У червні 2013 року в університеті організовано зустріч працівників ВНЗ, що потребують покращення житлових умов, із представниками цього Фонду, де була репрезентована актуальна на той час програма “Доступне житло”. Цією програмою скористалися три сім’ї працівників університету. Профспілковий комітет сприяв молодим сім’ям у взятті їх на квартирний облік та залученні до молодіжного житлового будівництва.

     В останні роки спостерігається тенденція до значного зростання кількості  захворювань працівників університету. За період роботи 2010-2014 рр. Комісією із соціального страхування  зареєстровано 3041 листок непрацездатності. Основними хворобами є захворювання органів травлення, кістково-м’язової системи, системи кровообігу, органів дихання, сечо-статевої системи, порушення обміну речовин. Тому оздоровлення працівників було одним із основних завдань комісії із соціального страхування та профспілкового комітету. Активно в роботі комісії допомагали голови профбюро, оперативно повідомляючи працівників своїх підрозділів про надходження путівок.

     Протягом п’яти років санаторно-курортне оздоровлення отримали 234 працівники університету зі всіх структурних підрозділів.

     У цей період оздоровлено 417 дітей працівників університету, з них 38 — за 10% від вартості путівки. Профком здешевлював путівки для дітей працівників. Для цього з профспілкових коштів було виділено 261746 гривень. Задоволено всі заяви членів профспілки на виділення пільгових дитячих оздоровчих путівок. Більшість дітей оздоровлювалось в університетському СОК “Смерічка”, діти, які їхали за путівками від Фонду з соціального страхування, відпочивали в дитячих таборах “Едельвейс”, “Сокіл”, “Лімниця”, “Перлина Придністров’я”, “Верховина”. Робота профкому та комісії із соціального страхування не залишилась непоміченою: протягом 2011-2014 років первинна профспілкова організація університету нагороджувалася почесними грамотами Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України як найкраща організація у проведенні оздоровлення та відпочинку дітей освітян.

     Традиційно до свята Миколая та Нового року комісія із соціального страхування здійснювала замовлення у Фонд із соціального страхування на дитячі подарунки для дітей працівників університету віком до 14 років. Протягом 2010-2013 років від Фонду було видано 3650 подарунків на суму 78588 гривень 50 коп. У 2014 році придбання новорічних подарунків Фондом передбачено не було. Тому подарунки закуплено за кошти первинної профспілкової організації.

     Дещо зроблено у справі організації спортивно-масової роботи. До послуг працівників – спортивні зали, стадіон, працюють групи здоров’я. Найбільш популярною продовжувала бути оздоровча група з плавання, що діяла на базі орендованого басейну в Коледжі фізичного виховання. Вона налічувала понад 60 наших працівників. Багато зробила для налагодження роботи цієї групи Богдана Салабай. Спільно з університетським спортивним клубом “Наука” профком проводив змагання з футболу, волейболу, настільного тенісу. Працівники університету брали участь у міжвузівських змаганнях з футболу в Івано-Франківську. З цією метою профком закупив комплект форми для нашої команди. Жаль, що більшість членів профспілки не була залучена до спортивних змагань, проявляла пасивність. Необхідно відродити туристичні змагання і в цьму напрямі багато могла б зробити профорганізація Інституту туризму.

     Не була поза увагою профкому культурно-масова робота. На побажання членів профспілки профком відновив колективні походи в драмтеатр і філармонію. Спільно з Інститутом мистецтв і Центром культури щорічно організовувались святкові заходи з нагоди Дня працівників освіти України, де кращі освітяни нагороджувались грошовими преміями і почесними грамотами.

     Профком надавав фінансову підтримку в організації святкових заходів із нагоди різних професійних свят, сприяв проведенню оглядів художньої творчості.

     Користуючись автобусом “Еталон”, що є власністю первинної профспілкової організації, члени профспілки університету побували у Львові, Чернівцях, Кам’янці-Подільскому, Хотині; на Скелях Довбуша в Яремчі, в печерах села Кривче Тернопільської області; духовних місцях – Зарваниці, Гошеві тощо. Активними в організації відпочинкових поїздок були профспілкові організації факультетів математики та інформатики і філософського; Інститутів філології, мистецтв та адмінгоспчастини. Особливо активним в організації спільного відпочинку був колектив Наукової бібліотеки (голова профбюро Ірина Шевчук).

     З фінансово-економічною кризою і суттєвим підвищенням вартості життя, зокрема лікування, особливо зросла матеріальна підтримка профорганізації своїх спілчан. Як правило, члени профспілки отримували допомогу на лікування, на витрати, пов’язані з похованням родичів. Допомагали матеріально тим працівникам, чиї сини і чоловіки воюють у зоні АТО, а також працівникам, які беруть участь у проведенні військових операцій.

     Профспілкова організація і весь колектив університету не стояв осторонь благодійницької діяльності. Щорічно профком долучався до акцій милосердя, співпрацюючи з Товарством Червоного Хреста, за що у 2014 році отримали від його міської організації  подяку за співпрацю та проявлену людяність, милосердя, допомогу особам, які її потребували. У цьому питанні профком працівників тісно співіпрацював зі студентським профкомом. Для проведення благодійних акцій, у яких брали участь профгрупорги та викладачі-куратори груп разом зі студентами, безкоштовно надавався автобус.

     Активно у цьому напрямку працювали: філософський факультет (благодійні акції до Дня св. Миколая), факультет іноземних мов (дитячий будинок в м. Тлумачі), кафедра іноземних мов (Угорницька школа-інтернат), Педагогічний інститут (Центр соціально-психологічної реабілітації дітей в м. Івано-Франківську).

     Профком намагався заохочувати членів профспілки до ювілеїв від дня народження, до Дня працівників освіти, профактив — до знаменних і святкових днів. Всього за п’ять років членам профспілки виплачено 445543 гривні грошової винагороди.

     Загальний фонд матеріального стимулювання й підтримки становив 1186444 гривні.

     Особливим аспектом для профкому була робота з непрацюючими пенсіонерами-ветеранами університету. З більшістю ветеранів профспілкові організації продовжували підтримувати тісні зв’язки, провідували їх вдома, запрошували в університет. У скрутний для них час профком допомагав їм матеріально, відзначав їх ювілеї. Для ветеранів університету профком передплачував газету “Голос України”.

     У 2014 році профком підтримав ініціативу ректорату про привітання ветеранів праці в університеті, що пропрацювали багато років у нашому ВНЗ і зробили своєю працею значний внесок у його становлення. Перед Великоднем для них було закуплено кошики з великодніми продуктами. Було також відкрито крамницю для працівників, ветеранів університету, де вони мають можливість придбати продукти харчування за більш доступними цінами. Вперше у 2014 році організовано закупівлю овочів від виробника і реалізація їх за собівартістю для працівників та непрацюючих ветеранів.

     Постійна увага приділялась організаційній і внутріспілковій діяльності. Кожного місяця скликалися засідання профкому. Всього проведено 49 засідань, де розглядалися важливі питання профспілкового життя, зокрема звіти про роботу профорганізацій із різних напрямів діяльності, про соціально-економічну ситуацію в університеті та стан оплати праці, її охорону і безпеку, про житлово-побутові умови мешканців гуртожитків, про стан захворюваності працівників та їх оздоровлення.

   У 2015 році первинна профспілкова організація університету нараховувала 1920 членів профспілки, об’єднаних у 27 цехових профорганізацій.

     У своїй доповіді на звітно-виборній конференції, яка відбулася у березні 2015 року, голова профкому Юрій Копчак відзначив багаторічну і старанну роботу голів профбюро – Інституту мистецтв Володимира Шпільчака та філософського факультету Людмили Макарової; активну діяльність голови профбюро фізико-технічного факультету Володимира Прокопіва, заступника голови профбюро Інституту мистецтв Володимира Поліщука, членів профкому Михайла Лилика, Валентини Алексєєвої та ін.

     Профком завжди знаходив підтримку і розуміння з боку голови  обкому профспілки Мирослава Габорака та інших працівників виконавчого апарату обкому.

     Ревізійна комісія відзвітувалась, що прибуткова частина профспілкового бюджету за п’ять років склала 3920010 гривень 95 коп. Найбільша його питома вага — 98,2% припадає на профспілкові внески — 3849545 гривень 74 коп.  Обласним комітетом профспілки на розвиток статутної діяльності виділено 53548 гривень 22 коп., що становить 1,4%, а перераховано йому згідно зі Статутом профспілок 769 909 гривень 14 коп., що становить 20% від поступлених внесків. Кошти профспілкового бюджету профкому працівників університету було витрачено і підтверджено документами.

     Після обговорення доповідей голови профспілкової організації університету і голови її ревізійної комісії та поданих кандидатур головою первинної профспілкової організації одноголосно переобрано Копчака Юрія Степановича.

     Членами профкому в складі 27 осіб обрано:

Бедрія Тараса Романовича, методиста, голову профорганізації Центру інформаційних технологій;

Богуславську Тетяну Василівну, бухгалтера, голову профбюро КСЇ “Калина”;

Бойчук Уляну Володимирівну, фахівця відділу постачання, голову профорганізації адміністративно-господарської частини;

Гнєзділову Вікторію Ігорівну, доцента, голову профорганізації Інституту природничих наук;

Головату Олену Василівну, зав. сектором Наукової бібліотеки , голову профорганізіції Наукової бібліотеки;

Гуменюк Ганну Михайлівну, доцента, голову профорганізації Інституту туризму;

Ємець Ольгу Іванівну, доцента, голову профорганізації економічного факультету;

Казмерчука Анатолія Івановича, доцента, голову профорганізації факультету математики та інформатики;

Кохан Наталію Василівну, доцента, голову профорганізації Юридичного інституту;

Лилика Михайла Йосиповича, директора студентського містечка;

Макарову Людмилу Іванівну, доцента, голову профорганізації філософського факультету;

Максимця Богдана Володимировича, викладача, голову профорганізації Івано-Франківського коледжу;

Марчук Ганну Іванівну, доцента, голову профорганізації Інституту філології;

Мінцис Еллу Євгенівну, старшого викладача, голову профорганізації факультету іноземних мов;

Остафійчука Віталія Івановича, коменданта навчального корпусу Інституту мистецтв і гуртожитка №6;

Петришина Романа Андрійовича, доцента, голову профорганізації Педагогічного інституту;

Петрів Ольгу Петрівну, викладача, голову профбюро Коломийського коледжу;

Поліщука Володимира Павловича, старшого викладача, заступника голови профбюро Інституту мистецтв;

Причак Віру Федорівну, голову профорганізації загальноуніверситетських служб;

Прокопіва Володимира Васильовича, професора, голову профорганізації фізико-технічного факультету;

Пташник Галину Романівну, голову профбюро працівників гуртожитків;

Пташника Юрія Володимировича, викладача, голову профбюро кафедри іноземних мов;

Рихлюка Сергія Павловича, старшого викладача, голову профорганізації кафедри фізичного виховання і спорту;

Сарабай Богдану Василівну, асистента, голову профорганізації кафедри фізичного виховання;

Шпільчака Володимира Антоновича, доцента, голову профорганізації Інституту мистецтв;

Щербін Лілію Василівну, доцента, голову профорганізації Інституту історії, політології і міжнародних відносин.

     Обрано також ревізійну комісію в складі 5 осіб:

Шелепко Діану Іванівну, доцента кафедри бухгалтерського обліку;

Цюпу Оксану Петрівну, доцента кафедри фінансів;

Логазу Галину Федорівну, бухгалтера університету;

Карбівську Оксану Миронівну, фахівця відділу кадрів;

Зінюк Лілію Анатоліївну, керівника Навчально-наукового гуманітарного центру.

     Делегатами на ХХ1 звітно-виборну конференцію Івано-Франківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки обрано:

Копчака Юрія Степановича, доцента економічного факультету, голову первинної профспілкової організації;

Костишина Федора Федоровича, доцента Інституту історії, політології і міжнародних відносин, члена обкому профспілки;

Марчук Ганну Іванівну, доцента, зав. кафедри журналістики, голову профбюро Інституту філології;

Шпільчака Володимира Антоновича, доцента, голову профбюро Інституту мистецтв.

     До складу Івано-Франківського обкому профспілки працівників освіти і науки постановили делегувати голову первинної профспілкової організації Копчака Ю. С. та члена обкому профспілки Костишина Ф. Ф.

                                                     Л і т е р а т у р а

       Івано-Франківський педагогічний інститут: Історичний нарис. – Івано-Франківськ, 1965. (Машинодрук).

   Івано-Франківський державний педагогічний інститут імені В.Стефаника: Документальний нарис. – Ужгород: В-во «Карпати». 1990.

   Івано-Франківський обласний державний архів; Матеріали профспілкової організації Станіславського (Івано-Франківського) педінституту. – Фонд Р-1345, опис 3, справа №№ 2, 3, 5-9, 12-14, 16, 18-28, 30-32, 34-44, 46, 47.

     Архів Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника: Протоколи засідань об’єднаного профкому Івано-Франківського педінституту імені В.Стефаника 1972-1982 рр. – Справи №№ 798, 969, 1074, 1075, 1077, 1078, 1079а, 1612, 1952

   Архів профкому Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника. Протоколи засідань профкому та профспілкових звітно-виборних конференцій Івано-Франківського педінституту (Прикарпатського національного університету) ім. В. Стефаника за 1982-2015 рр.